За пишні форми цькують Ганю – героїню повісті Алевтіни Шавлач «Пампуха». Причому, що важливо у світлі останніх новин у реальних українських школах, дає поштовх булінгу шкільна вчителька. Схиблена на здоровому харчуванні, класна керівниця знаходить собі жертву для «шпильок» – одну з учениць. Мама дівчини працює в пекарні, тож Ганя часто приносить у школу смачну випічку. Знущання доходить до тієї межі, що з подачі вчительки Ганю прозивають «Пампухою».
Алевтіна Шавлач порушує вкрай важливі теми: 1) цькування дітей дорослими, 2) те, як чужі слова, навіть нічим не підкріплені, формують самооцінку в підлітків, 3) харчові розлади на ґрунті низької самооцінки, 4) розрив у комунікації між поколіннями, 5) не ті друзі й кохані. І це далеко не повний список.
Який вихід для Гані пропонує Алевтіна Шавлач? Героїня «Пампухи» проходить усі стадії страждань, із розпачу приєднується до поганої компанії, проте вчасно з неї виходить. Мама дівчини, усвідомивши проблему, звільняється з однієї з робіт, щоб присвячувати доньці більше часу. Авторка також описала модель токсичних стосунків і показала один зі способів виходу з них.
Однокласники Гані не міняються, проте змінюється класна керівничка – і все помалу налагоджується. Тут важливо те, що атмосферу в класі багато в чому формують дорослі: якщо вони мають авторитет і вміють припинити булінг, їхнє місце – у школі. Якщо ж вони самі створюють конфліктні ситуації або не вміють їх припинити – їх варто звільняти, як вийшло з Майєю Михайлівною. Сама Ганя йде до одужання шляхом психотерапії, спочатку вирішує питання харчових розладів і самооцінки, а вже тоді змінює себе. Друзі й коханий знаходяться вже в нових колективах.
http://www.barabooka.com.ua/vtecha-za-shpaleri-buling-u-suchasnij-pidlitkovij-literaturi/
Потреба бути частиною зграї найбільш потужна в юному віці. Це дорослій самодостатній людині, в якій за плечима безліч злетів і падінь, зрад та здобутків, вже начхати на те, як її сприймає суспільство та чи завжди потрібно це сприйняття. А підліток прагне бути «своїм» у колі приятелів та однокласників. Це нормальний процес соціалізації та самоідентифікації, проте цей тернистий шлях часто набуває мерзенних форм.
Мало не кожен другий дорослий у шкільному віці пережив цькування з боку однолітків. Можливо, такий досвід нам дається для зміцнення волі, для загартовування характеру… Але де та межа, за якою процес психічного та фізичного зростання перетворюється на системне насильство та приниження?
У повісті показано на прикладі звичайних школярів, їхніх вчителів та батьків, до чого може призвести кругова порука з її солідарністю знищити морально «цапа відбувала». Завжди легко знайти когось, хто не вписується в межі спільноти (в даному випадку – шкільного класу) з її правилами, стереотипами та упередженнями. Здавалося б, конфлікт можна вирішити за допомогою мудрих дорослих. Але в цій історії, на жаль, саме дорослі спровокували ганебну поведінку, спрямовану на дівчинку Ганю, чия «провина» полягала лише в тому, що вона була повненька.
Авторка ретельно виписала образ кожного героя. Всі вони викликають під час читання певні емоції – від поваги та співчуття до огиди та злості. Безхарактерна мама Гані, старообрядна бабуся, вчительна з невротичним розладом, байдужий директор школи… Разом із тим Ганя викликає симпатію. Дівчинка-підліток опинилася сам-на-сам із кривдниками без жодного захисту з боку старших. Проте це мало би бути їхнім прямим обов’язком – ретельно розібратися та припинити цькування! Часом бездіяльність буває набагато гіршою за певні дії. В ситуації з Ганею сталося саме так. Приблизно всередині оповіді в мене склалося враження, що єдиною розумною людиною в оповіді є тітка Гані. Але надії на те, що вона одна зарадить чомусь, не виникло. Надто багато навколо тих, кому зручніше бути в «стаді»…
Але фінал заспокоїв та дав сподівання. Для Гані поступово все завершилося добре. Власне, як і для всіх дійових осіб. Комусь із них для очищення совісті довелося пройти через страждання та втрати, і це справедливий урок для них. Як є уроком і для Ганіної мами те, що за хованням в роботі й відстороненням від реальності можна назавжди втратити найцінніше в житті.
Книжку неодмінно варти читати як підліткам, так і їхнім батькам. Першим для того щоби зрозуміти, що в будь-якій ситуації важливо бути Людиною й не прагнути схвалення суспільства. Другим – для усвідомлення, що виховувати в першу чергу варто себе, бо діти завжди копіюють поведінку дорослих.
http://books-herbarium.blogspot.com/2018/12/blog-post_11.html
Мало не кожен другий дорослий у шкільному віці пережив цькування з боку однолітків. Можливо, такий досвід нам дається для зміцнення волі, для загартовування характеру… Але де та межа, за якою процес психічного та фізичного зростання перетворюється на системне насильство та приниження?
У повісті показано на прикладі звичайних школярів, їхніх вчителів та батьків, до чого може призвести кругова порука з її солідарністю знищити морально «цапа відбувала». Завжди легко знайти когось, хто не вписується в межі спільноти (в даному випадку – шкільного класу) з її правилами, стереотипами та упередженнями. Здавалося б, конфлікт можна вирішити за допомогою мудрих дорослих. Але в цій історії, на жаль, саме дорослі спровокували ганебну поведінку, спрямовану на дівчинку Ганю, чия «провина» полягала лише в тому, що вона була повненька.
Авторка ретельно виписала образ кожного героя. Всі вони викликають під час читання певні емоції – від поваги та співчуття до огиди та злості. Безхарактерна мама Гані, старообрядна бабуся, вчительна з невротичним розладом, байдужий директор школи… Разом із тим Ганя викликає симпатію. Дівчинка-підліток опинилася сам-на-сам із кривдниками без жодного захисту з боку старших. Проте це мало би бути їхнім прямим обов’язком – ретельно розібратися та припинити цькування! Часом бездіяльність буває набагато гіршою за певні дії. В ситуації з Ганею сталося саме так. Приблизно всередині оповіді в мене склалося враження, що єдиною розумною людиною в оповіді є тітка Гані. Але надії на те, що вона одна зарадить чомусь, не виникло. Надто багато навколо тих, кому зручніше бути в «стаді»…
Але фінал заспокоїв та дав сподівання. Для Гані поступово все завершилося добре. Власне, як і для всіх дійових осіб. Комусь із них для очищення совісті довелося пройти через страждання та втрати, і це справедливий урок для них. Як є уроком і для Ганіної мами те, що за хованням в роботі й відстороненням від реальності можна назавжди втратити найцінніше в житті.
Книжку неодмінно варти читати як підліткам, так і їхнім батькам. Першим для того щоби зрозуміти, що в будь-якій ситуації важливо бути Людиною й не прагнути схвалення суспільства. Другим – для усвідомлення, що виховувати в першу чергу варто себе, бо діти завжди копіюють поведінку дорослих.
http://books-herbarium.blogspot.com/2018/12/blog-post_11.html
Veronika Ustymenko
Все почалося з трохи повненької дівчинки на ім'я Гання, якій 13 років та вона вчиться у старшій школі. Її не любили у класі, били, обзивали та робили погані речі. В ціх знущаннях прриймали участь Давид, його найкращий друг Рома та сама струнка дівчинка класу. У Ганні була перша любов, яка продовжилась не довго. Це був Сашко, гарний за зовнішність, із паралельного класу. Він не хотів, щоби однокласники Ганні знали, що вони друзі. Одного разу зимою, граючи у сніжки, Сашко, Рома та Давид дуже образили Ганню. Жінка, яка проходила поруч підійшла до Ганні та пожаліла її, й дала номер телефону своїї онуки Іванки. Дівчинка здружилась із старшою від себе на 2роки
Іванкою. Майже одразу запропонувала Ганні познайомитись із новою компанією підлітків. А щоби попасти в цю компанию треба було пройти випробуваня- вкрасти крутий мобільний телефон зі складу, щоб тебе не піймали. Про це дізналася Мама Ганні та бабуся , вони відправили її до психолога на один місяц, і саме там вона знайшла своє кохання. Це все змусило Ганнусю почати ходити в зал на тренування. Врезультаті стала стрункою та спортивною. Згодом її побачив Сашко із минулого життя та сказав ії: давай почнему все з початку? Гання вже не хотіла давати йому другий шанс ,тому що згадала всі ті моменти коли він її ображав. Вона остаточно змогла перемогти всі страхи, корд нально змінити себе, а головне- знайти своїх! Тому шукайте своїх людей! Вони є!
Джерело: https://nashformat.ua/products/pampuha-915882
Все почалося з трохи повненької дівчинки на ім'я Гання, якій 13 років та вона вчиться у старшій школі. Її не любили у класі, били, обзивали та робили погані речі. В ціх знущаннях прриймали участь Давид, його найкращий друг Рома та сама струнка дівчинка класу. У Ганні була перша любов, яка продовжилась не довго. Це був Сашко, гарний за зовнішність, із паралельного класу. Він не хотів, щоби однокласники Ганні знали, що вони друзі. Одного разу зимою, граючи у сніжки, Сашко, Рома та Давид дуже образили Ганню. Жінка, яка проходила поруч підійшла до Ганні та пожаліла її, й дала номер телефону своїї онуки Іванки. Дівчинка здружилась із старшою від себе на 2роки
Іванкою. Майже одразу запропонувала Ганні познайомитись із новою компанією підлітків. А щоби попасти в цю компанию треба було пройти випробуваня- вкрасти крутий мобільний телефон зі складу, щоб тебе не піймали. Про це дізналася Мама Ганні та бабуся , вони відправили її до психолога на один місяц, і саме там вона знайшла своє кохання. Це все змусило Ганнусю почати ходити в зал на тренування. Врезультаті стала стрункою та спортивною. Згодом її побачив Сашко із минулого життя та сказав ії: давай почнему все з початку? Гання вже не хотіла давати йому другий шанс ,тому що згадала всі ті моменти коли він її ображав. Вона остаточно змогла перемогти всі страхи, корд нально змінити себе, а головне- знайти своїх! Тому шукайте своїх людей! Вони є!
Джерело: https://nashformat.ua/products/pampuha-915882
Виктория Федорко
Пригоди від яких не можеш отямитися!!!!!
О, так ви могли подумати, що це стандартна казка про Попелюшку, але ні хочу сказати, що ви глибоко помиляєтеся. Щиро кажучи, я теж так думала. Але коли почала читати, я побачила зовсім іншу і не менш цікаву історію. Хочу зауважити, що в цій книги як на мене чудовий шрифт. Завдяки йому очі не втомлюються, а навіть навпаки відпочивають. Що стосується сюжету так це окрема історія. В цей книзі траплялися такі події, що я вже думала бігти за валеріаною ( сарказм). Ну а якщо серйозно, то дане видання в якійсь мірі мотивує йти до своєї мети, не зважаючи ні на що. Яскравим прикладом послужила головна героїня Ганя. Вона на "на своїй шкурі" довела, що кожна людина має право на існування. Цю книгу варто прочитати підліткам. Адже хто як не вони зустрічаються з такими проблемами в своєму перехідному віці. Ну а загалом я можу сказати, що це найкраща повість, яка коли-небудь потрапляла мені в руки!!!!!! ((((Дорослі теж не проходьте повз, я вам гарантую, що ви не пошкодуєте про прочитання цієї книги!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Тоня Акіменко
Книга про те, що ми звиклики замовчувати для інших
Тема булінгу була і є важливою темою для обговорення. Її можна зустріти всюди: у школі, на вулиці, у розмові з кимось чи навіть у інтернеті. З тим як швидко розвиваються наші технології, зростає й гостре питання на цю тему. Булінг — це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження. Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Від цього ніхто не захищений. Але якщо в дорослому віці від цього можна якось захиститися, то в шкільний час, особливо, якщо це відбувається з боку однокласників та вчителів, то тут вже потрібна допомога батьків та інших людей. Історія Алевтіни Швалач саме про це. В центрі сюжету - школярка Ганя, яка дуже любить пампушки і тістечка, і досить часто стає об'єктом глузувань своїх однолітків, які не можуть їй пробачити наявність у неї зайвої ваги. Дівчинка страждає від булінгу, вдома про це ніхто толком не знає, а шкільна вчителька замість того, щоб залагодити конфлікт, здається, вирішила, що краще сама його і провокуватиме, упереджено ставлячись до дитини, яка не відповідає її "стандартам". Мені дуже близька проблема головної героїні Ані, адже у свій час у мене була схожа історія. Зі своїми негативними наслідками, що й зараз дають про себе знати. Але на той час це була дуже болюча тема, про яку я нікому не розповідала. Дивлячись на цю ситуацію через роки, смішно стає, що думка якоїсь людини може так вплинути на твоє власне ставлення. Ти щодня дивишся на себе в дзеркало і бачиш лишень клубінь суцільних недоліків чи просто боїшся навіть перевдягатися у спільних роздягальнях, бо здається, що всі тільки те й роблять, як подумки сміються й думають, добре, що це не вони. Певно, для більшості підлітків це одвічні теми для копирсання у собі, від яких лише стає гірше. Але зі свого боку хочу сказати тільки те, що так не буде завжди, школа закінчиться, з тими "касними" людьми ваші шляхи розійдуться, тому не потрібно звинувачувати себе в тому, що справа у вас, а не в тому, що проблеми все-таки в тих, хто вважає цькування когось гарною ідеєю для підвищення власного авторитету чи самооцінки. Чи сподобалась мені книга? Так, так і ще раз так. Чи порадила б комусь? Неодмінно. Книга піднімає такі теми, що є актуальні для кожного підлітка. Написана легко й цікаво. Не дивлячись на маленький обсяг, книга вийшла захоплюючою та з неординарним сюжетом. Для мене було в новинку читати подібну літературу, але ,вважаю, що знайомство пройшло вдало. Тому якщо хтось вагається, то дуже раджу!
Пригоди від яких не можеш отямитися!!!!!
О, так ви могли подумати, що це стандартна казка про Попелюшку, але ні хочу сказати, що ви глибоко помиляєтеся. Щиро кажучи, я теж так думала. Але коли почала читати, я побачила зовсім іншу і не менш цікаву історію. Хочу зауважити, що в цій книги як на мене чудовий шрифт. Завдяки йому очі не втомлюються, а навіть навпаки відпочивають. Що стосується сюжету так це окрема історія. В цей книзі траплялися такі події, що я вже думала бігти за валеріаною ( сарказм). Ну а якщо серйозно, то дане видання в якійсь мірі мотивує йти до своєї мети, не зважаючи ні на що. Яскравим прикладом послужила головна героїня Ганя. Вона на "на своїй шкурі" довела, що кожна людина має право на існування. Цю книгу варто прочитати підліткам. Адже хто як не вони зустрічаються з такими проблемами в своєму перехідному віці. Ну а загалом я можу сказати, що це найкраща повість, яка коли-небудь потрапляла мені в руки!!!!!! ((((Дорослі теж не проходьте повз, я вам гарантую, що ви не пошкодуєте про прочитання цієї книги!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Тоня Акіменко
Книга про те, що ми звиклики замовчувати для інших
Тема булінгу була і є важливою темою для обговорення. Її можна зустріти всюди: у школі, на вулиці, у розмові з кимось чи навіть у інтернеті. З тим як швидко розвиваються наші технології, зростає й гостре питання на цю тему. Булінг — це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження. Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Від цього ніхто не захищений. Але якщо в дорослому віці від цього можна якось захиститися, то в шкільний час, особливо, якщо це відбувається з боку однокласників та вчителів, то тут вже потрібна допомога батьків та інших людей. Історія Алевтіни Швалач саме про це. В центрі сюжету - школярка Ганя, яка дуже любить пампушки і тістечка, і досить часто стає об'єктом глузувань своїх однолітків, які не можуть їй пробачити наявність у неї зайвої ваги. Дівчинка страждає від булінгу, вдома про це ніхто толком не знає, а шкільна вчителька замість того, щоб залагодити конфлікт, здається, вирішила, що краще сама його і провокуватиме, упереджено ставлячись до дитини, яка не відповідає її "стандартам". Мені дуже близька проблема головної героїні Ані, адже у свій час у мене була схожа історія. Зі своїми негативними наслідками, що й зараз дають про себе знати. Але на той час це була дуже болюча тема, про яку я нікому не розповідала. Дивлячись на цю ситуацію через роки, смішно стає, що думка якоїсь людини може так вплинути на твоє власне ставлення. Ти щодня дивишся на себе в дзеркало і бачиш лишень клубінь суцільних недоліків чи просто боїшся навіть перевдягатися у спільних роздягальнях, бо здається, що всі тільки те й роблять, як подумки сміються й думають, добре, що це не вони. Певно, для більшості підлітків це одвічні теми для копирсання у собі, від яких лише стає гірше. Але зі свого боку хочу сказати тільки те, що так не буде завжди, школа закінчиться, з тими "касними" людьми ваші шляхи розійдуться, тому не потрібно звинувачувати себе в тому, що справа у вас, а не в тому, що проблеми все-таки в тих, хто вважає цькування когось гарною ідеєю для підвищення власного авторитету чи самооцінки. Чи сподобалась мені книга? Так, так і ще раз так. Чи порадила б комусь? Неодмінно. Книга піднімає такі теми, що є актуальні для кожного підлітка. Написана легко й цікаво. Не дивлячись на маленький обсяг, книга вийшла захоплюючою та з неординарним сюжетом. Для мене було в новинку читати подібну літературу, але ,вважаю, що знайомство пройшло вдало. Тому якщо хтось вагається, то дуже раджу!
Ольга Млиновська
Пампуха
"Пампуха" - дуже хороша повість сучасної української письменниці Алевтіни Шавлач, яку я залюбки і дуже швидко прочитала. Я вже й забула, як я насправді люблю хорошу таку шкільну повість - щоб і про уроки, і про стосунки в класі, і про батьків у ній розповідалось! У шкільні роки я такими речами зачитувалася, щоправда, вони в основному були написані радянськими письменниками, про радянських дітей і радянську дійсність, тому особливо приємно, що такі історії починають з'являтися й у творчих доробках молодих українських авторів, - бо вони сучасні і стосуються проблем, які актуальні саме для сьогодення. В центрі сюжету - школярка Ганя, яка дуже любить пампушки і тістечка, і досить часто стає об'єктом глузувань своїх однолітків, які не можуть їй пробачити наявність у неї зайвої ваги. Дівчинка страждає від булінгу, вдома про це ніхто толком не знає, а шкільна вчителька замість того, щоб залагодити конфлікт, здається, вирішила, що краще сама його і провокуватиме, упереджено ставлячись до дитини, яка не відповідає її "стандартам". Про те, якого розвитку ця ситуація набуде, читайте самостійно, - спойлерити нічого не буду. Скажу лише, що цю книгу варто прочитати, як підліткам, так і їхнім батькам, бо про те, що відбувається, коли їхня дитини вирушає до школи, вони можуть навіть не здогадуватися. А ця історія може навчити тому, що спілкуватися з дитиною просто необхідно! Читається дуже легко і швидко, багато часу не займе, але задуматись, можливо, про щось та й змусить.
Мари Пикульская
Плохое отношение.
Проза Алевтины Шавлач "Пампуха" рассчитана на подростковую аудиторию, но взрослым читателям также стоит обратить внимание на этот роман ведь он о действительно жизненных вещах и возможно даже вы увидите самих себя в некоторых персонажах что заставит задуматься о прошлых ошибках и обидах. Маленькая героиня была воспитана в любви, но стала жертвой из-за якобы лишнего веса и попала в ситуацию когда на нее многократно морально нападали создавая таким образом серьезные комплексы, а более взрослые и авторитетные люди которые должны были предотвратить такие мягко говоря неприятные проблемы наоборот пассивно поддерживали этот буллинг стараясь не замечать явных оскорблений в адрес милейшего и доброго ребенка который как и все заслуживает хорошего обращения, понимания и поддержки в случае неудачи. Читая эту книгу неосознанно возвращаешься в свои воспоминания о школьных годах осознавая что тема буллинга и некой травли была актуальна во все времена, но часто оставалась неразрешенной и в итоге общество настолько привыкло осуждать высказывая свое негативное мнение что стало очень сложно бороться с таким напором агрессивного поведения, но опять же важно помнить что любое пагубное влияние которое один человек оказывает на другого не будет скрыто из-за страха.
Пампуха
"Пампуха" - дуже хороша повість сучасної української письменниці Алевтіни Шавлач, яку я залюбки і дуже швидко прочитала. Я вже й забула, як я насправді люблю хорошу таку шкільну повість - щоб і про уроки, і про стосунки в класі, і про батьків у ній розповідалось! У шкільні роки я такими речами зачитувалася, щоправда, вони в основному були написані радянськими письменниками, про радянських дітей і радянську дійсність, тому особливо приємно, що такі історії починають з'являтися й у творчих доробках молодих українських авторів, - бо вони сучасні і стосуються проблем, які актуальні саме для сьогодення. В центрі сюжету - школярка Ганя, яка дуже любить пампушки і тістечка, і досить часто стає об'єктом глузувань своїх однолітків, які не можуть їй пробачити наявність у неї зайвої ваги. Дівчинка страждає від булінгу, вдома про це ніхто толком не знає, а шкільна вчителька замість того, щоб залагодити конфлікт, здається, вирішила, що краще сама його і провокуватиме, упереджено ставлячись до дитини, яка не відповідає її "стандартам". Про те, якого розвитку ця ситуація набуде, читайте самостійно, - спойлерити нічого не буду. Скажу лише, що цю книгу варто прочитати, як підліткам, так і їхнім батькам, бо про те, що відбувається, коли їхня дитини вирушає до школи, вони можуть навіть не здогадуватися. А ця історія може навчити тому, що спілкуватися з дитиною просто необхідно! Читається дуже легко і швидко, багато часу не займе, але задуматись, можливо, про щось та й змусить.
Мари Пикульская
Плохое отношение.
Проза Алевтины Шавлач "Пампуха" рассчитана на подростковую аудиторию, но взрослым читателям также стоит обратить внимание на этот роман ведь он о действительно жизненных вещах и возможно даже вы увидите самих себя в некоторых персонажах что заставит задуматься о прошлых ошибках и обидах. Маленькая героиня была воспитана в любви, но стала жертвой из-за якобы лишнего веса и попала в ситуацию когда на нее многократно морально нападали создавая таким образом серьезные комплексы, а более взрослые и авторитетные люди которые должны были предотвратить такие мягко говоря неприятные проблемы наоборот пассивно поддерживали этот буллинг стараясь не замечать явных оскорблений в адрес милейшего и доброго ребенка который как и все заслуживает хорошего обращения, понимания и поддержки в случае неудачи. Читая эту книгу неосознанно возвращаешься в свои воспоминания о школьных годах осознавая что тема буллинга и некой травли была актуальна во все времена, но часто оставалась неразрешенной и в итоге общество настолько привыкло осуждать высказывая свое негативное мнение что стало очень сложно бороться с таким напором агрессивного поведения, но опять же важно помнить что любое пагубное влияние которое один человек оказывает на другого не будет скрыто из-за страха.
Наталія Одновол
Важливість довірливих стосунків між дітьми та батьками
Це повість для підлітків молодої української письменниці Алевтини Шавлач. Старша школа. Закінчилися літні канікули, і Ганиних однокласників неначе підмінили. На перервах хлопці розмовляли лише про ігрові приставки і смартфони, дівчата – про косметику та одяг. А ще у них з’явилася нова класна керівничка, Майя Михайлівна, чорноволоса струнка красуня. Вчителька не їла нічого, крім овочів, навіть фрукти вважала шкідливими, а цукор – взагалі білою смертю. І все б нічого, але своє ставлення до харчування вона стала нав’язувати учням. Так товстенька Ганя, у якої мама була кондитером і частенько балувала доньку різними смаколиками, не без участі Майї Михайлівни стала в класі людиною, з якою навіть сидіти ніхто не хотів. І це було не найгірше. Ця книга торкається таких тем, як цькування, булімія. Вона про наслідки того, як у погоні за тим, щоб у їхньої дитини все було, батьки забувають про найголовніше – про спілкування з дитиною, про довірливі стосунки. Також авторка показує, як у бажанні визнання, прийняття діти потрапляють до поганих компаній, де розваги не такі вже й безпечні. Книга цікава, легко написана, її можна прочитати за кілька годин. З нею варто ознайомитись як підліткам, так і батькам.
Тетяна
Дуже актуальна тема
Ганя - дівчинка, яка потерпає від знущань своїх однолітків тільки тому, що відрізняється від них ззовні. Вона любить смачні та водночас такі шкідливі солодощі, що тільки додають зайвих кілограмів до її ваги. Але хіба зайва вага - це привід для булінгу? Чому навіть учителька, спостерігаючи за всією жахливою ситуацією, не те що не намагається допомогти, а ще й сама бере у цьому участь. Звичайно, наша героїня не розповідає про знущання у школі своїм рідним. Ганя думає, що вони не зрозуміють її, а то ще гірше: в очах однокласників вона тепер ще й ябедою буде. Проте, коли як не зараз взяти ситуацію у свої руки та показати кривдникам, що ти можеш постояти за себе та змінитися. У будь-якому випадку, життя важливіше. Повість, яку має прочитати кожен підліток. Адже стільки жертв булінгу позбавляють себе життя, бачачи у цьому єдиний вихід. На жаль, ця проблема зараз з появою сучасних технологій як ніколи актуальна. Велика похвала авторці, що піднімає такі важливі теми. Це вже друга прочитана у неї книга, і, як й "У полоні болю", на висоті.
Alex
Пампуха
Підліткова повість від Алевтини Шавлач про сучасну проблему, яка не нова, але яка набула нових форм та рис. Це проблема булінгу або цькування та переслідування. У життя Гані настає темний період, з якого не всім вдається вийти цілим та неушкодженим в реальному, не книжковому житті, і часто це призводить навіть до самогубства. Головний посил цієї книги спрямований до підлітків, яких авторка закликає не опускати рук, не піддаватися своїм переслідувачам, а боротися за себе, відстоювати своє право жити та місце під сонцем. Ситуація Гані дійсно складна, вона не знаходить підтримки ні в кого, ні у вчительки, ні у мами, ні навіть у хлопця, якому вона довіряла. Образи чекають дівчину в усіх можливих місцях: від школи до глобальної павутини. Проте Ганя починає займатися собою, знаходить заняття собі до вподоби, і в результаті зустріла хлопця, на якого можна було покластися. Авторка у повісті показує шлях яким не варто йти у цій ситуації, тобто не втрачати надію, і показує підліткам. що ситуація не безвихідна, що потрібно, і найголовніше можна знайти допомогу та підтримку. Головне – це щиро цього хотіти.
Важливість довірливих стосунків між дітьми та батьками
Це повість для підлітків молодої української письменниці Алевтини Шавлач. Старша школа. Закінчилися літні канікули, і Ганиних однокласників неначе підмінили. На перервах хлопці розмовляли лише про ігрові приставки і смартфони, дівчата – про косметику та одяг. А ще у них з’явилася нова класна керівничка, Майя Михайлівна, чорноволоса струнка красуня. Вчителька не їла нічого, крім овочів, навіть фрукти вважала шкідливими, а цукор – взагалі білою смертю. І все б нічого, але своє ставлення до харчування вона стала нав’язувати учням. Так товстенька Ганя, у якої мама була кондитером і частенько балувала доньку різними смаколиками, не без участі Майї Михайлівни стала в класі людиною, з якою навіть сидіти ніхто не хотів. І це було не найгірше. Ця книга торкається таких тем, як цькування, булімія. Вона про наслідки того, як у погоні за тим, щоб у їхньої дитини все було, батьки забувають про найголовніше – про спілкування з дитиною, про довірливі стосунки. Також авторка показує, як у бажанні визнання, прийняття діти потрапляють до поганих компаній, де розваги не такі вже й безпечні. Книга цікава, легко написана, її можна прочитати за кілька годин. З нею варто ознайомитись як підліткам, так і батькам.
Тетяна
Дуже актуальна тема
Ганя - дівчинка, яка потерпає від знущань своїх однолітків тільки тому, що відрізняється від них ззовні. Вона любить смачні та водночас такі шкідливі солодощі, що тільки додають зайвих кілограмів до її ваги. Але хіба зайва вага - це привід для булінгу? Чому навіть учителька, спостерігаючи за всією жахливою ситуацією, не те що не намагається допомогти, а ще й сама бере у цьому участь. Звичайно, наша героїня не розповідає про знущання у школі своїм рідним. Ганя думає, що вони не зрозуміють її, а то ще гірше: в очах однокласників вона тепер ще й ябедою буде. Проте, коли як не зараз взяти ситуацію у свої руки та показати кривдникам, що ти можеш постояти за себе та змінитися. У будь-якому випадку, життя важливіше. Повість, яку має прочитати кожен підліток. Адже стільки жертв булінгу позбавляють себе життя, бачачи у цьому єдиний вихід. На жаль, ця проблема зараз з появою сучасних технологій як ніколи актуальна. Велика похвала авторці, що піднімає такі важливі теми. Це вже друга прочитана у неї книга, і, як й "У полоні болю", на висоті.
Alex
Пампуха
Підліткова повість від Алевтини Шавлач про сучасну проблему, яка не нова, але яка набула нових форм та рис. Це проблема булінгу або цькування та переслідування. У життя Гані настає темний період, з якого не всім вдається вийти цілим та неушкодженим в реальному, не книжковому житті, і часто це призводить навіть до самогубства. Головний посил цієї книги спрямований до підлітків, яких авторка закликає не опускати рук, не піддаватися своїм переслідувачам, а боротися за себе, відстоювати своє право жити та місце під сонцем. Ситуація Гані дійсно складна, вона не знаходить підтримки ні в кого, ні у вчительки, ні у мами, ні навіть у хлопця, якому вона довіряла. Образи чекають дівчину в усіх можливих місцях: від школи до глобальної павутини. Проте Ганя починає займатися собою, знаходить заняття собі до вподоби, і в результаті зустріла хлопця, на якого можна було покластися. Авторка у повісті показує шлях яким не варто йти у цій ситуації, тобто не втрачати надію, і показує підліткам. що ситуація не безвихідна, що потрібно, і найголовніше можна знайти допомогу та підтримку. Головне – це щиро цього хотіти.
Виктория
Пампуха
Приобретала книгу для ребенка. Очень понравилось что эта повесть идеально подойдёт для ребенка любого возраста, поэтому ее с удовольствием прочитала как младшая так и старшая дочь подросток. Очень понравилось оформление и дизайн книги. Очень красивое и яркое оформление. Сама книга совсем не объемная, шрифт текста достаточно крупный, единственный минус - а книге нет иллюстраций, а дети их очень любят. Что же касается самой повести, то мне очень понравилось что она затрагивает довольно серьезную тему не только буллинга в школе, но так же тему лишнего веса. Эта книга отлично раскрывает проблемы детей, на которые взрослые смотрят спустя рукава, хотя все это очень серьезно сказывается на состоянии и психике ребенка. Главное достоинство этой книги в том, что главной героине удалось пройти через все трудности и принять себя такой какая она есть. Думаю такие истории будут очень полезны тем детям которые подвергаются буллингу, это даст силы двигаться дальше несмотря ни на что.
Владислава
Про булінг, зайву вагу і купу підліткових проблем
Непогана підліткова історія для молодших підлітків. Цькування - поширене явище у сучасній школі. І якщо ти маєш зайву (на думку інших) вагу, округлі форми, відрізняєшся від інших - то це для деяких дітей привід тебе обзивати. Я теж була не худенькою у дитинстві, і кілька разів мені, як і головній героїні, однокласники і хлопчик, який мені подобався, говорили на цей рахунок не дуже приємні речі, тому я чудово розумію головну героїню Ганю. Ця книга багатоаспектна: і про булінг, і про правильне-неправильне харчування (булімію, анорексію), і про питання поваги та любові до себе, поганих і хороших друзів, зовсім непідходящих тобі компаній і так далі. Тому, думаю, книга буде не тільки цікавою, а й корисною сучасним підліткам. Але, потрібно пам'ятати, що з такими компаніями "бандюків", як почала проводити час Ганя, взагалі не потрібно мати ніяких справ, бо це може призвести до набагато гірших наслідків, ніж у головної героїні! Дуже сподобалось закінчення книги, і похід Гані до психолога - це нормально, корисно і потрібно, звертатися до спеціаліста зі своїми проблемами, тобі легше буде виходити із кризових ситуацій. І тоді ти можеш зустріти нове кохання, того, хто дійсно тебе поважатиме!
Детальніше: https://www.yakaboo.ua/ua/pampuha.html#tab-reviews
Пампуха
Приобретала книгу для ребенка. Очень понравилось что эта повесть идеально подойдёт для ребенка любого возраста, поэтому ее с удовольствием прочитала как младшая так и старшая дочь подросток. Очень понравилось оформление и дизайн книги. Очень красивое и яркое оформление. Сама книга совсем не объемная, шрифт текста достаточно крупный, единственный минус - а книге нет иллюстраций, а дети их очень любят. Что же касается самой повести, то мне очень понравилось что она затрагивает довольно серьезную тему не только буллинга в школе, но так же тему лишнего веса. Эта книга отлично раскрывает проблемы детей, на которые взрослые смотрят спустя рукава, хотя все это очень серьезно сказывается на состоянии и психике ребенка. Главное достоинство этой книги в том, что главной героине удалось пройти через все трудности и принять себя такой какая она есть. Думаю такие истории будут очень полезны тем детям которые подвергаются буллингу, это даст силы двигаться дальше несмотря ни на что.
Владислава
Про булінг, зайву вагу і купу підліткових проблем
Непогана підліткова історія для молодших підлітків. Цькування - поширене явище у сучасній школі. І якщо ти маєш зайву (на думку інших) вагу, округлі форми, відрізняєшся від інших - то це для деяких дітей привід тебе обзивати. Я теж була не худенькою у дитинстві, і кілька разів мені, як і головній героїні, однокласники і хлопчик, який мені подобався, говорили на цей рахунок не дуже приємні речі, тому я чудово розумію головну героїню Ганю. Ця книга багатоаспектна: і про булінг, і про правильне-неправильне харчування (булімію, анорексію), і про питання поваги та любові до себе, поганих і хороших друзів, зовсім непідходящих тобі компаній і так далі. Тому, думаю, книга буде не тільки цікавою, а й корисною сучасним підліткам. Але, потрібно пам'ятати, що з такими компаніями "бандюків", як почала проводити час Ганя, взагалі не потрібно мати ніяких справ, бо це може призвести до набагато гірших наслідків, ніж у головної героїні! Дуже сподобалось закінчення книги, і похід Гані до психолога - це нормально, корисно і потрібно, звертатися до спеціаліста зі своїми проблемами, тобі легше буде виходити із кризових ситуацій. І тоді ти можеш зустріти нове кохання, того, хто дійсно тебе поважатиме!
Детальніше: https://www.yakaboo.ua/ua/pampuha.html#tab-reviews
Ганя - повненька дівчинка, яку за це цькують в школі і обзивають Пампухою. Проте не заступається за неї навіть класна керівничка, навпаки, прикрі ситуації завжди постають перед нею в такому світлі, що вона ще й має чим дорікнути Гані. Сама ж керівничка струнка й красива і постійно нав'язливо пропагує відмову від солодощів, оскільки це вкрай згубно впливає на організм, з якого боку не поглянь. . Óбрази Гані, її однокласників, родини, на мій погляд, цілком вдалі, виглядають правдоподібно. Але керівничка - це просто відьма з казки, мегера, виплодок пекла, якій для повноти образу і безпомилкової впізнаваностіне вистачалало лише розкотистого зловісного сміху. Так, буває упереджене ставлення з боку вчителів, але тут образ дійшов такого надміру, що не можливо було змусити себе повірити в це. . Так само складно повірити у все, що відбувається з Ганею після зустрічі з бабусею Іванки. Фантазія в авторки нівроку) . Що вважаю корисним в цій книзі, то це лиш те, що авторка показує, як важливо і ефективно в подібних випадках звернутися до психолога. Та щоб закінчити думку, мушу додати невеликий СПОЙЛЕР Після роботи з психологом дівчинка і справді розбирається у своїх проблемах і помилках, робить висновки і відпускає обрáзи. Але я думала авторка покаже, як Ганя приймає себе в своєму пухкенькому тілі і щасливо живе далі. Але ні, вона записується на шейпінг, і являється значно стрункішою в школу на 1 вересня. Всі їй роблять компліменти і напевно схочуть з нею товаришувати, тим паче, що в неї тепер ще й інші досягнення, які піднімають її в очах прискіпливого підліткового оточення. Якісь двоякі враження. З одного боку Ганя досягає успіху попри цькування, а з іншого - скидання ваги - це її власне рішення, чи тиск стандартів? Який насправді посил? . Загалом книга вийшла наївною чи навіть інфантильною з усіма тими навигадуваними нещастями, що сипалися на Ганю зусібіч. Тема важлива, але я не могла сприймати це всерйоз. Проте вона й не погана, просто швидше не з тієї категорії, коли підліткова підходить і дорослим.
"Книжку неодмінно варти читати як підліткам, так і їхнім батькам. Першим для того щоби зрозуміти, що в будь-якій ситуації важливо бути Людиною й не прагнути схвалення суспільства. Другим – для усвідомлення, що виховувати в першу чергу варто себе, бо діти завжди копіюють поведінку дорослих." ⠀???? "Вона не така, як інші. Це і про книгу і про головну героїню – Ганю. Книгу в якій головна тема - цькування через повноту я раніше не читала. Нічого схожого не зустрічала в серед повістей і через це "Пампуха" стала "іншою" серед підліткових творів." "Читати всім! Дітям для розуміння, що ти не один у всьому світі і справжні друзі знайдуться, батькам, для розуміння, що дитина потребує багато часу і уваги і що важливо знати, що ж відбувається в її житті, щоб вчасно допомогти, та й загалом усім(!), щоб пригадати цей період в житті" ⠀
Давно хотіла прочитати саме цю книгу, бо вона привабила мене своєю кумедною назвою.⠀ У книзі розповідається про головну проблему XXI століття серед підлітків – «булінг». Зараз дуже багато тінейджерів страждають від насилля, як фізичного, так і психічного. Булери знаходять собі жертву і починають її цькувати. Так сталося і з Ганьою. Це головна героїня цієї повісті. У школі її прозвали пампухою, бо Ганя мала зайву вагу. Над нею знущалися, але вона молодець. Ганя сльозинки не зронила через це, бо знала, що буде гірше, якщо покаже своє слабке місце. У кінці історії все життя Гані зміниться остаточно. Її не будуть зачіпати, а навпаки підтримувати. Вона не зламалася, і це дійсно варто поваги. Вона довела всім, що має силу волі. Багато хто може взяти її життєвий досвід собі у приклад. Адже кожна людина, в першу чергу, особистість. І ніхто не вправі глумитися над іншою людиною. ⠀ Мої враження від прочитання книги відносно позитивне, книга повчальна. Авторка вчить нас любити себе і не зважати на інших, бути сильними і незалежними. ⠀ Моя оцінка /5 балів. Раджу прочитати для підняття самооцінки) Не забувай, друже, ти – Людина!
AlinaButenko
Потреба бути частиною зграї найбільш потужна в юному віці. Це дорослій самодостатній людині, в якій за плечима безліч злетів і падінь, зрад та здобутків, вже начхати на те, як її сприймає суспільство та чи завжди потрібно це сприйняття. А підліток прагне бути «своїм» у колі приятелів та однокласників. Це нормальний процес соціалізації та самоідентифікації, проте цей тернистий шлях часто набуває мерзенних форм.
Мало не кожен другий дорослий у шкільному віці пережив цькування з боку однолітків. Можливо, такий досвід нам дається для зміцнення волі, для загартовування характеру… Але де та межа, за якою процес психічного та фізичного зростання перетворюється на системне насильство та приниження?
У повісті показано на прикладі звичайних школярів, їхніх вчителів та батьків, до чого може призвести кругова порука з її солідарністю знищити морально «цапа відбувала». Завжди легко знайти когось, хто не вписується в межі спільноти (в даному випадку – шкільного класу) з її правилами, стереотипами та упередженнями. Здавалося б, конфлікт можна вирішити за допомогою мудрих дорослих. Але в цій історії, на жаль, саме дорослі спровокували ганебну поведінку, спрямовану на дівчинку Ганю, чия «провина» полягала лише в тому, що вона була повненька.
Авторка ретельно виписала образ кожного героя. Всі вони викликають під час читання певні емоції – від поваги та співчуття до огиди та злості. Безхарактерна мама Гані, старообрядна бабуся, вчительна з невротичним розладом, байдужий директор школи… Разом із тим Ганя викликає симпатію. Дівчинка-підліток опинилася сам-на-сам із кривдниками без жодного захисту з боку старших. Проте це мало би бути їхнім прямим обов’язком – ретельно розібратися та припинити цькування! Часом бездіяльність буває набагато гіршою за певні дії. В ситуації з Ганею сталося саме так. Приблизно всередині оповіді в мене склалося враження, що єдиною розумною людиною в оповіді є тітка Гані. Але надії на те, що вона одна зарадить чомусь, не виникло. Надто багато навколо тих, кому зручніше бути в «стаді»…
Але фінал заспокоїв та дав сподівання. Для Гані поступово все завершилося добре. Власне, як і для всіх дійових осіб. Комусь із них для очищення совісті довелося пройти через страждання та втрати, і це справедливий урок для них. Як є уроком і для Ганіної мами те, що за хованням в роботі й відстороненням від реальності можна назавжди втратити найцінніше в житті.
Книжку неодмінно варти читати як підліткам, так і їхнім батькам. Першим для того щоби зрозуміти, що в будь-якій ситуації важливо бути Людиною й не прагнути схвалення суспільства. Другим – для усвідомлення, що виховувати в першу чергу варто себе, бо діти завжди копіюють поведінку дорослих.
Потреба бути частиною зграї найбільш потужна в юному віці. Це дорослій самодостатній людині, в якій за плечима безліч злетів і падінь, зрад та здобутків, вже начхати на те, як її сприймає суспільство та чи завжди потрібно це сприйняття. А підліток прагне бути «своїм» у колі приятелів та однокласників. Це нормальний процес соціалізації та самоідентифікації, проте цей тернистий шлях часто набуває мерзенних форм.
Мало не кожен другий дорослий у шкільному віці пережив цькування з боку однолітків. Можливо, такий досвід нам дається для зміцнення волі, для загартовування характеру… Але де та межа, за якою процес психічного та фізичного зростання перетворюється на системне насильство та приниження?
У повісті показано на прикладі звичайних школярів, їхніх вчителів та батьків, до чого може призвести кругова порука з її солідарністю знищити морально «цапа відбувала». Завжди легко знайти когось, хто не вписується в межі спільноти (в даному випадку – шкільного класу) з її правилами, стереотипами та упередженнями. Здавалося б, конфлікт можна вирішити за допомогою мудрих дорослих. Але в цій історії, на жаль, саме дорослі спровокували ганебну поведінку, спрямовану на дівчинку Ганю, чия «провина» полягала лише в тому, що вона була повненька.
Авторка ретельно виписала образ кожного героя. Всі вони викликають під час читання певні емоції – від поваги та співчуття до огиди та злості. Безхарактерна мама Гані, старообрядна бабуся, вчительна з невротичним розладом, байдужий директор школи… Разом із тим Ганя викликає симпатію. Дівчинка-підліток опинилася сам-на-сам із кривдниками без жодного захисту з боку старших. Проте це мало би бути їхнім прямим обов’язком – ретельно розібратися та припинити цькування! Часом бездіяльність буває набагато гіршою за певні дії. В ситуації з Ганею сталося саме так. Приблизно всередині оповіді в мене склалося враження, що єдиною розумною людиною в оповіді є тітка Гані. Але надії на те, що вона одна зарадить чомусь, не виникло. Надто багато навколо тих, кому зручніше бути в «стаді»…
Але фінал заспокоїв та дав сподівання. Для Гані поступово все завершилося добре. Власне, як і для всіх дійових осіб. Комусь із них для очищення совісті довелося пройти через страждання та втрати, і це справедливий урок для них. Як є уроком і для Ганіної мами те, що за хованням в роботі й відстороненням від реальності можна назавжди втратити найцінніше в житті.
Книжку неодмінно варти читати як підліткам, так і їхнім батькам. Першим для того щоби зрозуміти, що в будь-якій ситуації важливо бути Людиною й не прагнути схвалення суспільства. Другим – для усвідомлення, що виховувати в першу чергу варто себе, бо діти завжди копіюють поведінку дорослих.
Кожна людина унікальна та неповторна, кожна носить всередині цілий всесвіт із переконань, мрій, страхів та уподобань. Про це варто пам'ятати коли наші переконання та ідеї залишаються не розділеними. Люди від того, що вони мислять по-іншому не кращі й не гірші, вони просто інші.
Ганина схильність до зайвої ваги ніколи не була проблемою ні для неї, ні для однокласників. Ніколи, аж до появи нової класної керівнички. Майя Михайлівна створила справжній культ дієти та відмови від солодощів. Та як тут відмовитись, якщо мама Гані працює кондитером та чудово готує? Проте з подачі вчительки, Ганя стає об'єктом насмішок та цькування однокласників. Звичне життя посипалось в одну мить. Ганя прагне знайти підтримку та друзів, але все виявляється не так просто. Адже найважче пережити зраду від того, кому довіряєш, на кого покладаєш найбільші сподівання.
В цій повісті просто і доступно описані проблеми підліткового спілкування та булінгу. Адже коли підлітка відкидають та ігнорують у класі, він неодмінно шукатиме підтримки в інших людей. І ці люди не завжди є гарним прикладом для наслідування. Вони просто не прогнали дитину геть. Проте це не завжди добре. Адже саме так потрапляють в "погані компанії"
Ганина схильність до зайвої ваги ніколи не була проблемою ні для неї, ні для однокласників. Ніколи, аж до появи нової класної керівнички. Майя Михайлівна створила справжній культ дієти та відмови від солодощів. Та як тут відмовитись, якщо мама Гані працює кондитером та чудово готує? Проте з подачі вчительки, Ганя стає об'єктом насмішок та цькування однокласників. Звичне життя посипалось в одну мить. Ганя прагне знайти підтримку та друзів, але все виявляється не так просто. Адже найважче пережити зраду від того, кому довіряєш, на кого покладаєш найбільші сподівання.
В цій повісті просто і доступно описані проблеми підліткового спілкування та булінгу. Адже коли підлітка відкидають та ігнорують у класі, він неодмінно шукатиме підтримки в інших людей. І ці люди не завжди є гарним прикладом для наслідування. Вони просто не прогнали дитину геть. Проте це не завжди добре. Адже саме так потрапляють в "погані компанії"
Тема булінгу була і є важливою темою для обговорення, вона також безпосередньо стосується і захисту дітей.І наше сьогодення таке, що про булінг говорять усюди: у школі,на вулиці, у розмові з кимось чи навіть у соцмережах. То що ж це таке булінг? Булінг — це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження. Проявляється у вигляді психологічного тиску (образи, погрози, приниження, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, побиття та інше). Від цього ніхто не захищений. Булери знаходять собі жертву і починають її цькувати. Але якщо в дорослому віці від цього можна якось захиститися, то у шкільному, особливо, якщо це відбувається з боку однокласників та вчителів,потрібна допомога батьків та інших людей.
Отож пропоную вам зануритися у шкільну повість: і про уроки, і про стосунки в класі, і про батьків та вчителів;повість у якій розповідається про все як є, без пафосу і прикрас;повість української письменниці Алевтини Шавлач «Пампуха» для підлітків та про підлітків.
… Старша школа. Закінчилися літні канікули, і Ганиних однокласників неначе підмінили. На перервах хлопці розмовляють лише про ігрові приставки і смартфони, хвастаються у кого крутіший гаджет, дівчата балакають лише про косметику , бренди та одяг.А Ганя ,як і минулого і позаминулого року дуже любить пампушки , тортики і тістечка,вона не стильна, і у неї – зайва вага . Отож очікувати чогось доброго і позитивного з боку однокласників не варто. А ще у їхньому класі з’явилася нова класна керівничка, Майя Михайлівна, чорноволоса струнка красуня. І все б нічого,та вона схиблена на здоровому харчуванні. В її меню лише овочі, фрукти вважаються шкідливими, цукор – "біла смерть". Своє ставлення до їжі ця педагогиня нав’язувє учням і оголошує «війну» солодощам у класі .Свою ненависть до «шкідливої» їжі спрямовує на пухкеньку Ганю, у якої мама кондитер, що частенько пригощає доньку різними смаколиками.
«Класна» дама щедро обдаровує «шпильками » – Ганнусю, бо дівчинка не відповідає її «стандартам». Саме з її подачі дівчинці придумують кличку «Пампуха». Сидіти з юнкою за однією партою ніхто не хоче. А «красень» Сашко, до якого вона відчуває щось бентежне, спокійно спостерігає, як над нею глумляться.Шкільне життя перетворюється на серіал жахів — булінг в різноманітних його проявах (від цькування, бойкоту, тролінгу в мережі до фізичного насилля).Самотність і стрес дівчинка заїдає смаколиками , а прагнення знайти того, хто неображатиме,приводить у погану компанію.
А що ж мама ? Мама, занурена в роботу і не помічає доньчиних проблем.
Спойлерю - все закінчується більш ніж добре: завдяки психотерапевту мама усвідомлює проблему, звільняється з однієї з робіт і присвячує доньці більше часу. Ганя розуміє, що може стати іншою і вирішує питання харчових розладів та самооцінки. Знаходить справу до душі : своє захоплення пундиками та тістечкакми перетворює у власний бізнес , і як бонус - зустрічає Ярика. І на фінал історії : однокласники Гані не міняються, проте змінюється класна керівничка – і все налагоджується.
І тут важливо усвідомити, що атмосферу в класі багато в чому формують дорослі: якщо вони мають авторитет і вміють припинити булінг, їхнє місце – у школі. Якщо ж вони самі створюють конфліктні ситуації або не вміють їх припинити – їм варто звільнитися зі школи та пошукати їнший вид діяльності,як це сталося з Майєю Михайлівною.
До речі, книга торкається не лише теми булінгу але і такої проблами, як булімія. Цей художній твір і про наслідки дорослої поведінки, як у погоні за тим, щоб у дитини все було, батьки забувають про найголовніше – про спілкування з дитиною, про довірливі стосунки. Також авторка показує, як у бажанні бути визнаною у класі, діти потрапляють до поганих компаній, де розваги не такі вже й безпечні.
Є такі книги, які нібито написані саме для якогось певного моменту: прочитати і все зрозуміти.« Пампуха » - саме така книга.
Раджу прочитати книгу також і для підняття самооцінки
всім школярам від 10 до 16,батькам і вчителям для усвідомлення проблеми.Можливо хтось там побачить себе чи ситуації, які виникають з дітьми вдома чи на роботі в школі.
Отож читай і не забувай, друже,що ти насамперед – Людина!
Бібліотекар філіалу #3 Наталія Сімашко.
https://www.facebook.com/ChyTeka/posts/996788350735881/
Отож пропоную вам зануритися у шкільну повість: і про уроки, і про стосунки в класі, і про батьків та вчителів;повість у якій розповідається про все як є, без пафосу і прикрас;повість української письменниці Алевтини Шавлач «Пампуха» для підлітків та про підлітків.
… Старша школа. Закінчилися літні канікули, і Ганиних однокласників неначе підмінили. На перервах хлопці розмовляють лише про ігрові приставки і смартфони, хвастаються у кого крутіший гаджет, дівчата балакають лише про косметику , бренди та одяг.А Ганя ,як і минулого і позаминулого року дуже любить пампушки , тортики і тістечка,вона не стильна, і у неї – зайва вага . Отож очікувати чогось доброго і позитивного з боку однокласників не варто. А ще у їхньому класі з’явилася нова класна керівничка, Майя Михайлівна, чорноволоса струнка красуня. І все б нічого,та вона схиблена на здоровому харчуванні. В її меню лише овочі, фрукти вважаються шкідливими, цукор – "біла смерть". Своє ставлення до їжі ця педагогиня нав’язувє учням і оголошує «війну» солодощам у класі .Свою ненависть до «шкідливої» їжі спрямовує на пухкеньку Ганю, у якої мама кондитер, що частенько пригощає доньку різними смаколиками.
«Класна» дама щедро обдаровує «шпильками » – Ганнусю, бо дівчинка не відповідає її «стандартам». Саме з її подачі дівчинці придумують кличку «Пампуха». Сидіти з юнкою за однією партою ніхто не хоче. А «красень» Сашко, до якого вона відчуває щось бентежне, спокійно спостерігає, як над нею глумляться.Шкільне життя перетворюється на серіал жахів — булінг в різноманітних його проявах (від цькування, бойкоту, тролінгу в мережі до фізичного насилля).Самотність і стрес дівчинка заїдає смаколиками , а прагнення знайти того, хто неображатиме,приводить у погану компанію.
А що ж мама ? Мама, занурена в роботу і не помічає доньчиних проблем.
Спойлерю - все закінчується більш ніж добре: завдяки психотерапевту мама усвідомлює проблему, звільняється з однієї з робіт і присвячує доньці більше часу. Ганя розуміє, що може стати іншою і вирішує питання харчових розладів та самооцінки. Знаходить справу до душі : своє захоплення пундиками та тістечкакми перетворює у власний бізнес , і як бонус - зустрічає Ярика. І на фінал історії : однокласники Гані не міняються, проте змінюється класна керівничка – і все налагоджується.
І тут важливо усвідомити, що атмосферу в класі багато в чому формують дорослі: якщо вони мають авторитет і вміють припинити булінг, їхнє місце – у школі. Якщо ж вони самі створюють конфліктні ситуації або не вміють їх припинити – їм варто звільнитися зі школи та пошукати їнший вид діяльності,як це сталося з Майєю Михайлівною.
До речі, книга торкається не лише теми булінгу але і такої проблами, як булімія. Цей художній твір і про наслідки дорослої поведінки, як у погоні за тим, щоб у дитини все було, батьки забувають про найголовніше – про спілкування з дитиною, про довірливі стосунки. Також авторка показує, як у бажанні бути визнаною у класі, діти потрапляють до поганих компаній, де розваги не такі вже й безпечні.
Є такі книги, які нібито написані саме для якогось певного моменту: прочитати і все зрозуміти.« Пампуха » - саме така книга.
Раджу прочитати книгу також і для підняття самооцінки
всім школярам від 10 до 16,батькам і вчителям для усвідомлення проблеми.Можливо хтось там побачить себе чи ситуації, які виникають з дітьми вдома чи на роботі в школі.
Отож читай і не забувай, друже,що ти насамперед – Людина!
Бібліотекар філіалу #3 Наталія Сімашко.
https://www.facebook.com/ChyTeka/posts/996788350735881/
Неважливо, якої фірми твої кросівки і чи «лейбові» твої джинси, з якого розпродажу твої футболки. Важливо інше! Якого кольору твої думки! Чи прозорі твої наміри та вчинки! Ось, що насправді важливо. Навіть, якщо ти Ганя-пампуха, яку чомусь не люблять не лише однокласники, а й учитель, не потрібно сердитися на весь світ. Потрібно як Ганя, опанувати себе, стати іншою, не зраджуючи собі, і тоді життя подарує все те, про що так мріяла.
Книжчин дім запрошує читати та отримувати задоволення від читання!
