Ніна Елізабет Грентведт— норвезька письменниця та ілюстраторка дитячих книжок.
Народилася 1979 року. Виростала в місті Тронгейм (Норвегія). Там само вивчала графічний дизайн. 2001 року переїхала до Саутгемптона у Великій Британії, де отримала ступінь бакалавра в галузі ілюстрування. У 2007 році повернулася до Осло, вивчала дитячу й підліткову літературу в Норвезькому Інституті Дитячої Книги. Згодом працювала в книжковому магазині й у видавництві.
Найбільше відома як авторка книжок-щоденників Уди Стоккгейм.
Народилася 1979 року. Виростала в місті Тронгейм (Норвегія). Там само вивчала графічний дизайн. 2001 року переїхала до Саутгемптона у Великій Британії, де отримала ступінь бакалавра в галузі ілюстрування. У 2007 році повернулася до Осло, вивчала дитячу й підліткову літературу в Норвезькому Інституті Дитячої Книги. Згодом працювала в книжковому магазині й у видавництві.
Найбільше відома як авторка книжок-щоденників Уди Стоккгейм.
«Відгук, в якому сказали, що я пишу, як 12-річна, вважаю компліментом» - Ніна Елізабет Ґрьонтведт
Знайомтеся, це Уда. Їй дуже кортить розповісти вам про все на світі – про себе, про батьків і сестричку Ерле, про найкращу подругу Геллє і її брата-телепня Стіана. Але таке не будеш розбалакувати першому стрічному. Тому Уда пише все це у щоденнику, який надійно замикає на ключик і який стане її єдиною розрадою, коли життя полетить шкереберть, а світ здаватиметься ворожим. Що робити, коли на душі так мулько і здається, що ніхто тебе не любить? І чи зможе Уда зрозуміти, що часто між любов’ю та ненавистю пролягає тонка межа?
Любий щоденник Уди Андреа Стокгейм
Ліза Гречанюк
Ключ до книги молодої норвезької письменниці Ніни Елізабет Ґрьонтведт криється у назві – «Привіт, це я!». Історія знайомить із героїнею, дещо наївною, простацькою Удою Андреа Стокгейм, та їй самій, а заразом комусь із читачів, допомагає розібратися у собі, дати раду внутрішнім проблемам, з якими неодмінно стикається кожен, хто дорослішаючи відкриває менш привабливий бік навколишнього. Читачу, а скоріше читачці, може імпонувати «таємничість» і посвячення у спільний із героїнею секрет, до того ж уже на обкладинці її запевняють у правдивості подій: «P. S. Усе, що я зараз тобі розповім, на 110% правда!!!». А може і, навпаки, відлякати – скептичного читача чи, приміром, любителя фантастики, якого правдивістю зображеного не підкупиш.
Деякі проблеми – стосунки з меншою сестричкою-пронозою, братом найкращої подруги, підозрілими новими сусіди – з плином сюжету героїня спромагається розв’язати самотужки чи за допомоги досвідченіших і старших, наприклад, Бабусі. Одним із непростих переживань є смерть Дідуся: Уда, як і чимало дітей у схожих обставинах, винуватить себе: що замало уваги приділяла Дідусеві, що невиховано з ним поводилася.
Разом із цим Уда переживає смерть домашніх улюбленців, двох щурів, навіть не власних, а найкращої подружки Геллє – шок і примирення з неминучим Ґрьонтведт прописує обережно, але відверто і не уникаючи складної теми. Саме ці декілька розділів у книзі можуть допомогти чутливій дитині, якій немає з ким поговорити про свої почуття, пережити втрату улюбленця, якого вона знала протягом кількох років чи й усього життя.
Водночас інші проблеми авторка полишає на півдорозі: коли спочатку батькове вимушене безробіття і нова роль «домогосподині» сприймається як прикрість, згодом усі з нею змиряються, а зрештою і геть забувають.
«Привіт, це я!» – добре написана і перекладена книга. Хоча доволі грубеньку (більше 300 сторінок), її легко читати і цікаво роздивлятися – розмаїтих шрифтів, нотаток і малюночків на берегах замість звичних ілюстрацій тут удосталь. Одначе у книзі Ґрьонтведт немає нічого особливого, що спонукало б перечитувати і передивлятися. Якщо порівнювати із жанрово спорідненим «Таємним щоденником Адріана Моула» Сью Таунсенд, «Привіт, це я!» – легша і приємніша. Зокрема, бо це – нітрохи не іронічна, менш загострена чи конфліктна історія з неуникним хепі-ендом, який, утім, не виключає продовження Удиної історії.
https://bokmal.com.ua/books/liubyi-shchodennyk-udy-stokheim/
Ліза Гречанюк
Ключ до книги молодої норвезької письменниці Ніни Елізабет Ґрьонтведт криється у назві – «Привіт, це я!». Історія знайомить із героїнею, дещо наївною, простацькою Удою Андреа Стокгейм, та їй самій, а заразом комусь із читачів, допомагає розібратися у собі, дати раду внутрішнім проблемам, з якими неодмінно стикається кожен, хто дорослішаючи відкриває менш привабливий бік навколишнього. Читачу, а скоріше читачці, може імпонувати «таємничість» і посвячення у спільний із героїнею секрет, до того ж уже на обкладинці її запевняють у правдивості подій: «P. S. Усе, що я зараз тобі розповім, на 110% правда!!!». А може і, навпаки, відлякати – скептичного читача чи, приміром, любителя фантастики, якого правдивістю зображеного не підкупиш.
Деякі проблеми – стосунки з меншою сестричкою-пронозою, братом найкращої подруги, підозрілими новими сусіди – з плином сюжету героїня спромагається розв’язати самотужки чи за допомоги досвідченіших і старших, наприклад, Бабусі. Одним із непростих переживань є смерть Дідуся: Уда, як і чимало дітей у схожих обставинах, винуватить себе: що замало уваги приділяла Дідусеві, що невиховано з ним поводилася.
Разом із цим Уда переживає смерть домашніх улюбленців, двох щурів, навіть не власних, а найкращої подружки Геллє – шок і примирення з неминучим Ґрьонтведт прописує обережно, але відверто і не уникаючи складної теми. Саме ці декілька розділів у книзі можуть допомогти чутливій дитині, якій немає з ким поговорити про свої почуття, пережити втрату улюбленця, якого вона знала протягом кількох років чи й усього життя.
Водночас інші проблеми авторка полишає на півдорозі: коли спочатку батькове вимушене безробіття і нова роль «домогосподині» сприймається як прикрість, згодом усі з нею змиряються, а зрештою і геть забувають.
«Привіт, це я!» – добре написана і перекладена книга. Хоча доволі грубеньку (більше 300 сторінок), її легко читати і цікаво роздивлятися – розмаїтих шрифтів, нотаток і малюночків на берегах замість звичних ілюстрацій тут удосталь. Одначе у книзі Ґрьонтведт немає нічого особливого, що спонукало б перечитувати і передивлятися. Якщо порівнювати із жанрово спорідненим «Таємним щоденником Адріана Моула» Сью Таунсенд, «Привіт, це я!» – легша і приємніша. Зокрема, бо це – нітрохи не іронічна, менш загострена чи конфліктна історія з неуникним хепі-ендом, який, утім, не виключає продовження Удиної історії.
https://bokmal.com.ua/books/liubyi-shchodennyk-udy-stokheim/
Лілія Литвин
Я влюбилася в це оформлення! Я в дитинстві теж писала дівчачий щоденник. Про все, що здавалося таким важливим у дитячому віці. От і ця книга - щоденник норвезької дівчинки Уди. Вона звичайна дитина, яка має маму й тата, а ще сестричку Ерле. У них нормальні відносини, ну може з Ерле не завжди. Бо хіба можуть бути нормальними стосунки з меншою сестрою, яка всюди хоче бути поруч з тобою, а ти хочеш свободи і маєш таємниці? А ще дуже круто, коли свої таємниці можна довірити не лише щоденнику, а й найкращій подрузі. В Уди вона, на щастя, є. Звати її Геллє, і на превелику радість живуть вони на одній вулиці. Дівчатка не лише діляться таємницями, а й мають таємне місце зустрічі, проводять таємні розслідування. Ну історія була б не такою цікавою, якби в найліпшої подруги не було старшого брата - Стіана. Уда його ненавидить. Чи все таки любить? Якими ж глобальними видаються всі проблеми в цьому віці! Хочу зазначити, що я навіть не можу визначитися, що мені подобається більше: сама історія, чи оформлення книги. Адже щоденник є щоденник. У ньому повно ілюстрацій, зороблених самою авторкою.
Vika Viktoria
Особисті щоденники - носії спогадів. Чудова книга!!! Поки читала, посмішка не сходила з мого обличчя !!! Дивно, наскільки точно у автора вийшло передати читачеві відчуття читання чужого особистого щоденника. А саме щоденника дівчинки Уди. Можливо, звичайно не останню роль в цьому зіграли картинки, які прикрашають майже всі сторінки і всі записи в щоденнику. Можу рекомендувати цю книгу не тільки дітям шкільного віку, а й дорослим. Адже так приємно, занурившись в читання, на хвилину відірватися і згадати, а як було у тебе в дитинстві. Можливо ви теж підозрювали в чомусь своїх сусідів і стежили за ними, а може вам подобався якийсь актор чи письменник, і ви хотіли дізнатися про його життя все, що тільки можна. А може ця книга буде корисна вам, щоб зрозуміти вашу дитину яка ні з того ні з сього в 11-12 років стала колючою, як їжачок і вважає, що весь світ проти неї. Мені було дуже сумно розлучатися з героями книги, хотілося ще і ще читати про їх життя, про те, що у них відбувається, і що про це думає головна героїня автор самого щоденника - дівчинка Уда. Тут вам і дружба, і перше кохання, і стосунки у сім'ї. Я сама колись вела особисті щоденники. Я знайшла багато спільного між собою та головною героїнею. У книзі є над чим замислитися, вона дозволяє зрозуміти себе, свої почуття. Книга несе атмосферу зими, сніжок, Норвегії.
Марина
Книга для відпочинку Недавно я прочитала книгу "Привіт, це я " і хотіла б поділитися враженнями з вами. Спершу хочу сказати, що порадувало оформлення самої книги. Її авторка написала у формі особистого щоденника, що належить дівчинці Уді. Книга дуже цікава.Читаючи, я дивувалася, як точно і без перебільшень зобразила авторка переживання дівчинки. Уді, протягом всієї історії, випадало чимало життєвих випробувань і труднощів... Було цікаво спостерігати за тим, як вона їх долала. Я частенько брала приклад з Уди, адже вона дуже мила, добра дівчинка. Колись я теж вела свій особистий щоденник. Йому я розповідала найважливіше, що не могла б повідати навіть друзям і найближчим людям. Тому головну героїню я розумію, напевно, як ніхто. У деяких ситуаціях ми з Удою були дуже схожими. Люблю історії, у яких знаходжу себе. Сюжет книги легкий, ненапружений. Полюбляю читати такі історії у час, коли я вже втомилася від важкої літератури. Книга точно для відпочинку. Однозначно, я в захваті від цієї історії ...Рекомендую!
Дудник Влада
Щоденник Уди Стоккгейм У 12-річної Уди Андреа Стоккгейм є тато, мама, молодша сестричка Ерле (яку вона називає хлопчачим іменем Ерленд, щоб позлити) та улюблена товаришка Гелле. І у цій книзі Уда щиро розповідає про усі свої пригоди, переживання та надії. Про сварки із вередійкою Ерле, про те, як тато втратив роботу і Уда хвилювалася, чи не будуть вони змушені переїжджати, а також про те, який же дурбецало старший брат Гелле Стіан, і як же класно його діставати! Дівчинка розповідає про свої улюблені справи, як то малювати, слідкувати за кимось та гуляти із кращою подружкою, про те, як вона почала отримувати загадкові малюнки і була впевнена, що це погрози від нових сусідів! А одного разу вони із Стіаном взагалі побилися! І за це Гелле на неї образилася. З того часу Ерленд, Стіан та Гелле гуляли разом, а вона, Уда, сиділа вдома, і їй було дуже сумно та образливо! Згодом виявиться, що малюнки були зовсім не від сусідів. І що Стіан не такий вже й дурбецало! І що із кращою подругою не так вже і важко помиритися, особливо якщо написати про їхню дружбу вірш! Чарівна історія, дуже люблю дитячу скандинавську літературу, і раджу читати цю книгу усім дівчаткам підліткового віку!
Берченко Олександра
Привіт, це я! Підлітковий вік - це насичений цікавими подіями період, який запам‘ятається назавжди. Перше кохання, вірні друзі, зльоти і падіння. Уда - звичайна дівчинка підліток, яка веде щоденник, у якому ділиться всіма своїми переживаннями і відчуттями. У дівчинки є любляча родина, і найкраща подруга на ім‘я Геллє. А ще у Геллє є старший брат - Стіан, якого їм дуже подобається разом бісити. Але одного дня все заходить занадто далеко, і Геллє зі Стіаном... б‘ються. Це приводить до серйозної і тривалої суперечки між подругами. Вони майже ніколи не мали такої довгої паузи в спілкуванні, яка обом давалася дуже тяжко. Про всі свої переживання Уда розповідає у щоденнику, і на її прикладі читачі можуть відчути підліткові переживання, проблеми і радості. Шкільні будні, веселі канікули у бабусі, переживання через те, що тата звільнили з роботи... все це нелегко тримати в голові. Саме тому головна героїня ділиться з нами, і дає змогу вчитися на її помилках, ділиться досвідом... Про життя, проблеми і пригоди Уди читайте у цій книзі!
Bohdanaaa undefined
Привіт, це я Взявши до рук книгу "Привіт, це я" норвезької письменниці Ніни Елізабет Грьонтведт, я дуже зацікавилася оформленням книги. Кожна сторінка проілюстрована, що надає історії описаній у книзі свого шарму. Здається, ніби дійсно читаєш особистий щоденник дівчинки. Головна героїня - 12 літня дівчинка Уда. Мешкає вона разом з татом, мамою та молодшою сестричкою. Має чотирьох золотих рибок, по одній на кожного члена родини. Краща подруга головної героїні дівчинка на ім'я Геллє. Дівчата люблять вигадувати цікаві ігри, спостерігати з платформи за Зеленим Домом та просто проводити час разом. Щоправда, Геллє молодша за Уду на один рік, але хіба це може завадити справжній дружбі? Трапляються й суперечки, та у підлітковому віці без цього, на жаль, не обійтися. Уда любить малювати, писати вірші та навіть історії, а про усі свої переживання, закоханості та пригоди пише у особистому щоденнику, який усюди бере з собою. Поїздка на хутір до бабусі? Чому б не поділитися враженнями від поїздки зі своїм щоденником? Саме це й робить Уда. Книга читається дуже легко, тому коли кортить відпочити ця історія підходить ідеально. Першу частину я прочитала за один день, бо оповідь виявилася дуже цікавою. Я в захваті від серії цих книжок, рекомендую прочитати усім підліткам!
Олеся
Щоденники Уди Ласкаво просимо до світу юної Уди! На сторінках цієї книжки-щоденника вона розповість нам усе про свій поки маленький світик, усі свої радощі і біди. Уда — норвезька школярка, яка мешкає у невеличкому містечку разом із молодшою сестричкою, яка її повсякчас дратує, та батьками. Найкраща подруга Уди Геллє окрім батьків має старшого брата, якого дівчатка полюбляють дражнити, та трьох величезних псів-ньюфаундлендів. І от Удине життя котиться собі потроху, наповнене підгляданням за новими сусідами, сварками з сестричкою, моторошними оповідками і швидкоплинними закоханостями у знаменитостей, аж доки одного вкрай нещасливого дня Уда не свариться із найкращою подругою, і відтоді, здається, її життя це сам смуток, нудьга і гіркота... Мені у першому "щоденнику" Уди найбільше сподобалася частина про зимові канікули у бабусі, ці розділи такі особливо теплі і зворушливі, у них багато родинного затишку і тепла. Бабуся мешкає на крихітному острівці, вона має сімох дітей і аж 19 онуків, проте у її серці є любов для кожного і вона одразу помічає, що з Удою щось не так, і завдяки своїй мудрості і розважливості вона зуміє заспокоїти онуку: "Бач, яка тонка межа пролягає між любов'ю та ненавистю, — каже Бабуся. — Іноді... та ні, доволі часто ми найнестерпніше поводимося з тими, кого найбільше любимо, — пояснює Бабуся. — Бо саме вони викликають у нас найсильніші почуття, чи то добрі, а чи погані..."
Slava Slava
Щоденник перший... Перед початком опису змісту книги хочу сказати, що дуже захоплена оформленням та дизайном книги... І так, «Привіт,це я» — перша книга з серії історій про Уду Стокгейм. Книга написана у форматі щоденника, але інколи перебивається простими описами подій. Уда — дівчинка з Норвегії, звичайний підліток зі своїми проблемами та невзгодами. У неї є найкраща подружка Геллє, вона живе з нею по сусідству. Вони разом ходять до середньої школи. Удина сім‘я складається з батьків та її молодшої сестри. У неї є хлопець, який їй подобається — брат її найкращої подруги. Стіна на рік старше від неї та, здається, сприймає її не зовсім як потенційну дівчину, але Уду це не зупиняє, адже треба боротися за те що любиш. Дівчинка звичайно ж ходить до школи як і всі підлітки. Там у неї є як подруги, так і недруги. Вона стикається зі звичайними підлітковими проблема,в яких немає нічого дивного і записує це у свій щоденник, з яким ділиться усіма новинами та переживаннями. Якщо ж вам уже стало цікаво, то можете сміливо купляти цю книгу, я думаю, вона вам точно сподобається. (Книга призначена для дітей віком від 9 до 13 років)
Аліна
Привіт, це я "Привіт, це я" - перша книга із серії норвезької письменниці Ніни Елізабет Грентведт. Загалом вся книга йде у вигляді щоденника головної героїні. Тут є багато оригінальних малюнків та смішних моментів. І взагалі вся книга має неймовірне оформлення. Вона ідеально підійде дітям середньої школи. Історія розповідає про дівчинку Уду, її батьків, сестру та найкращу подругу Геллє. Найстрашніша таємниця Уди - її таємний щоденник. У ньому вона пише про все на світі: про відносини з однолітками, про свої спостереження, про пригоди, в які вона з Геллє так часто попадають, й просто про всі свої думки. Часто дівчинку переповнюють емоції, з якими їй так важко справлятися, і вона навіть думає кинути писати. Під кінець книги стається неможливе - Уда свариться зі своєю найліпшою подругою. Невже це кінець? Чи вдасться їм вибачити одна одну? Та чим закінчиться щоденник героїні? Про це ви дізнаєтесь на сторінках книги.
https://www.yakaboo.ua/ua/privit-ce-ja-1562601.html#tab-reviews
Я влюбилася в це оформлення! Я в дитинстві теж писала дівчачий щоденник. Про все, що здавалося таким важливим у дитячому віці. От і ця книга - щоденник норвезької дівчинки Уди. Вона звичайна дитина, яка має маму й тата, а ще сестричку Ерле. У них нормальні відносини, ну може з Ерле не завжди. Бо хіба можуть бути нормальними стосунки з меншою сестрою, яка всюди хоче бути поруч з тобою, а ти хочеш свободи і маєш таємниці? А ще дуже круто, коли свої таємниці можна довірити не лише щоденнику, а й найкращій подрузі. В Уди вона, на щастя, є. Звати її Геллє, і на превелику радість живуть вони на одній вулиці. Дівчатка не лише діляться таємницями, а й мають таємне місце зустрічі, проводять таємні розслідування. Ну історія була б не такою цікавою, якби в найліпшої подруги не було старшого брата - Стіана. Уда його ненавидить. Чи все таки любить? Якими ж глобальними видаються всі проблеми в цьому віці! Хочу зазначити, що я навіть не можу визначитися, що мені подобається більше: сама історія, чи оформлення книги. Адже щоденник є щоденник. У ньому повно ілюстрацій, зороблених самою авторкою.
Vika Viktoria
Особисті щоденники - носії спогадів. Чудова книга!!! Поки читала, посмішка не сходила з мого обличчя !!! Дивно, наскільки точно у автора вийшло передати читачеві відчуття читання чужого особистого щоденника. А саме щоденника дівчинки Уди. Можливо, звичайно не останню роль в цьому зіграли картинки, які прикрашають майже всі сторінки і всі записи в щоденнику. Можу рекомендувати цю книгу не тільки дітям шкільного віку, а й дорослим. Адже так приємно, занурившись в читання, на хвилину відірватися і згадати, а як було у тебе в дитинстві. Можливо ви теж підозрювали в чомусь своїх сусідів і стежили за ними, а може вам подобався якийсь актор чи письменник, і ви хотіли дізнатися про його життя все, що тільки можна. А може ця книга буде корисна вам, щоб зрозуміти вашу дитину яка ні з того ні з сього в 11-12 років стала колючою, як їжачок і вважає, що весь світ проти неї. Мені було дуже сумно розлучатися з героями книги, хотілося ще і ще читати про їх життя, про те, що у них відбувається, і що про це думає головна героїня автор самого щоденника - дівчинка Уда. Тут вам і дружба, і перше кохання, і стосунки у сім'ї. Я сама колись вела особисті щоденники. Я знайшла багато спільного між собою та головною героїнею. У книзі є над чим замислитися, вона дозволяє зрозуміти себе, свої почуття. Книга несе атмосферу зими, сніжок, Норвегії.
Марина
Книга для відпочинку Недавно я прочитала книгу "Привіт, це я " і хотіла б поділитися враженнями з вами. Спершу хочу сказати, що порадувало оформлення самої книги. Її авторка написала у формі особистого щоденника, що належить дівчинці Уді. Книга дуже цікава.Читаючи, я дивувалася, як точно і без перебільшень зобразила авторка переживання дівчинки. Уді, протягом всієї історії, випадало чимало життєвих випробувань і труднощів... Було цікаво спостерігати за тим, як вона їх долала. Я частенько брала приклад з Уди, адже вона дуже мила, добра дівчинка. Колись я теж вела свій особистий щоденник. Йому я розповідала найважливіше, що не могла б повідати навіть друзям і найближчим людям. Тому головну героїню я розумію, напевно, як ніхто. У деяких ситуаціях ми з Удою були дуже схожими. Люблю історії, у яких знаходжу себе. Сюжет книги легкий, ненапружений. Полюбляю читати такі історії у час, коли я вже втомилася від важкої літератури. Книга точно для відпочинку. Однозначно, я в захваті від цієї історії ...Рекомендую!
Дудник Влада
Щоденник Уди Стоккгейм У 12-річної Уди Андреа Стоккгейм є тато, мама, молодша сестричка Ерле (яку вона називає хлопчачим іменем Ерленд, щоб позлити) та улюблена товаришка Гелле. І у цій книзі Уда щиро розповідає про усі свої пригоди, переживання та надії. Про сварки із вередійкою Ерле, про те, як тато втратив роботу і Уда хвилювалася, чи не будуть вони змушені переїжджати, а також про те, який же дурбецало старший брат Гелле Стіан, і як же класно його діставати! Дівчинка розповідає про свої улюблені справи, як то малювати, слідкувати за кимось та гуляти із кращою подружкою, про те, як вона почала отримувати загадкові малюнки і була впевнена, що це погрози від нових сусідів! А одного разу вони із Стіаном взагалі побилися! І за це Гелле на неї образилася. З того часу Ерленд, Стіан та Гелле гуляли разом, а вона, Уда, сиділа вдома, і їй було дуже сумно та образливо! Згодом виявиться, що малюнки були зовсім не від сусідів. І що Стіан не такий вже й дурбецало! І що із кращою подругою не так вже і важко помиритися, особливо якщо написати про їхню дружбу вірш! Чарівна історія, дуже люблю дитячу скандинавську літературу, і раджу читати цю книгу усім дівчаткам підліткового віку!
Берченко Олександра
Привіт, це я! Підлітковий вік - це насичений цікавими подіями період, який запам‘ятається назавжди. Перше кохання, вірні друзі, зльоти і падіння. Уда - звичайна дівчинка підліток, яка веде щоденник, у якому ділиться всіма своїми переживаннями і відчуттями. У дівчинки є любляча родина, і найкраща подруга на ім‘я Геллє. А ще у Геллє є старший брат - Стіан, якого їм дуже подобається разом бісити. Але одного дня все заходить занадто далеко, і Геллє зі Стіаном... б‘ються. Це приводить до серйозної і тривалої суперечки між подругами. Вони майже ніколи не мали такої довгої паузи в спілкуванні, яка обом давалася дуже тяжко. Про всі свої переживання Уда розповідає у щоденнику, і на її прикладі читачі можуть відчути підліткові переживання, проблеми і радості. Шкільні будні, веселі канікули у бабусі, переживання через те, що тата звільнили з роботи... все це нелегко тримати в голові. Саме тому головна героїня ділиться з нами, і дає змогу вчитися на її помилках, ділиться досвідом... Про життя, проблеми і пригоди Уди читайте у цій книзі!
Bohdanaaa undefined
Привіт, це я Взявши до рук книгу "Привіт, це я" норвезької письменниці Ніни Елізабет Грьонтведт, я дуже зацікавилася оформленням книги. Кожна сторінка проілюстрована, що надає історії описаній у книзі свого шарму. Здається, ніби дійсно читаєш особистий щоденник дівчинки. Головна героїня - 12 літня дівчинка Уда. Мешкає вона разом з татом, мамою та молодшою сестричкою. Має чотирьох золотих рибок, по одній на кожного члена родини. Краща подруга головної героїні дівчинка на ім'я Геллє. Дівчата люблять вигадувати цікаві ігри, спостерігати з платформи за Зеленим Домом та просто проводити час разом. Щоправда, Геллє молодша за Уду на один рік, але хіба це може завадити справжній дружбі? Трапляються й суперечки, та у підлітковому віці без цього, на жаль, не обійтися. Уда любить малювати, писати вірші та навіть історії, а про усі свої переживання, закоханості та пригоди пише у особистому щоденнику, який усюди бере з собою. Поїздка на хутір до бабусі? Чому б не поділитися враженнями від поїздки зі своїм щоденником? Саме це й робить Уда. Книга читається дуже легко, тому коли кортить відпочити ця історія підходить ідеально. Першу частину я прочитала за один день, бо оповідь виявилася дуже цікавою. Я в захваті від серії цих книжок, рекомендую прочитати усім підліткам!
Олеся
Щоденники Уди Ласкаво просимо до світу юної Уди! На сторінках цієї книжки-щоденника вона розповість нам усе про свій поки маленький світик, усі свої радощі і біди. Уда — норвезька школярка, яка мешкає у невеличкому містечку разом із молодшою сестричкою, яка її повсякчас дратує, та батьками. Найкраща подруга Уди Геллє окрім батьків має старшого брата, якого дівчатка полюбляють дражнити, та трьох величезних псів-ньюфаундлендів. І от Удине життя котиться собі потроху, наповнене підгляданням за новими сусідами, сварками з сестричкою, моторошними оповідками і швидкоплинними закоханостями у знаменитостей, аж доки одного вкрай нещасливого дня Уда не свариться із найкращою подругою, і відтоді, здається, її життя це сам смуток, нудьга і гіркота... Мені у першому "щоденнику" Уди найбільше сподобалася частина про зимові канікули у бабусі, ці розділи такі особливо теплі і зворушливі, у них багато родинного затишку і тепла. Бабуся мешкає на крихітному острівці, вона має сімох дітей і аж 19 онуків, проте у її серці є любов для кожного і вона одразу помічає, що з Удою щось не так, і завдяки своїй мудрості і розважливості вона зуміє заспокоїти онуку: "Бач, яка тонка межа пролягає між любов'ю та ненавистю, — каже Бабуся. — Іноді... та ні, доволі часто ми найнестерпніше поводимося з тими, кого найбільше любимо, — пояснює Бабуся. — Бо саме вони викликають у нас найсильніші почуття, чи то добрі, а чи погані..."
Slava Slava
Щоденник перший... Перед початком опису змісту книги хочу сказати, що дуже захоплена оформленням та дизайном книги... І так, «Привіт,це я» — перша книга з серії історій про Уду Стокгейм. Книга написана у форматі щоденника, але інколи перебивається простими описами подій. Уда — дівчинка з Норвегії, звичайний підліток зі своїми проблемами та невзгодами. У неї є найкраща подружка Геллє, вона живе з нею по сусідству. Вони разом ходять до середньої школи. Удина сім‘я складається з батьків та її молодшої сестри. У неї є хлопець, який їй подобається — брат її найкращої подруги. Стіна на рік старше від неї та, здається, сприймає її не зовсім як потенційну дівчину, але Уду це не зупиняє, адже треба боротися за те що любиш. Дівчинка звичайно ж ходить до школи як і всі підлітки. Там у неї є як подруги, так і недруги. Вона стикається зі звичайними підлітковими проблема,в яких немає нічого дивного і записує це у свій щоденник, з яким ділиться усіма новинами та переживаннями. Якщо ж вам уже стало цікаво, то можете сміливо купляти цю книгу, я думаю, вона вам точно сподобається. (Книга призначена для дітей віком від 9 до 13 років)
Аліна
Привіт, це я "Привіт, це я" - перша книга із серії норвезької письменниці Ніни Елізабет Грентведт. Загалом вся книга йде у вигляді щоденника головної героїні. Тут є багато оригінальних малюнків та смішних моментів. І взагалі вся книга має неймовірне оформлення. Вона ідеально підійде дітям середньої школи. Історія розповідає про дівчинку Уду, її батьків, сестру та найкращу подругу Геллє. Найстрашніша таємниця Уди - її таємний щоденник. У ньому вона пише про все на світі: про відносини з однолітками, про свої спостереження, про пригоди, в які вона з Геллє так часто попадають, й просто про всі свої думки. Часто дівчинку переповнюють емоції, з якими їй так важко справлятися, і вона навіть думає кинути писати. Під кінець книги стається неможливе - Уда свариться зі своєю найліпшою подругою. Невже це кінець? Чи вдасться їм вибачити одна одну? Та чим закінчиться щоденник героїні? Про це ви дізнаєтесь на сторінках книги.
https://www.yakaboo.ua/ua/privit-ce-ja-1562601.html#tab-reviews
336 сторінок за день! Мій особистий рекорд. Я просто не змогла залишити Уду з її проблемами бодай на день. В ті хвилини, коли я і відволікалась на обід, вечерю та справи по господарству, думки були про цю дівчинку. Поки книжка не закінчилась, я була завжди поряд з Удою в її думках і вчинках. Вчинки я не завжди розуміла, та не розуміла їх і героїня повісті, поки події не допомогли з’ясувати і це. Про що я? Ну от про те, що, мабуть всі діти недолюблюють своїх молодших братиків і сестричок, чи майже всі. Здається, що вони у всьому заважають, шкодять, а ще доносять всі таємниці старшим. Уда теж так думала, поки Ерле не довела вчинком, що вона любить свою сестру і не дозволить її ображати. Вона навіть примусила старших за Уду братів просити у неї вибачення.Ось ця сміливість малої сестри примусила Уду змінити свою думку і навіть присвятити їй віршик «Мрія про трактор», який дуже сподобався Ерле.
Дівчинка Уда дуже енергійна, запальна, завжди любить бути чимось зайнятою, але часто тим чим хоче, а не тим, чим треба. Так урок з математики закінчився не вирішеними прикладами, а записаним в зошит віршем-зізнанням у коханні письменнику, який нещодавно приходив на зустріч до їхньої школи. А ще Уда веде особистий щоденник. Пише туди, коли має час і якісь думки. Я почувала себе тим щоденником, бо була просто спостерігачем, а допомогти нічим дівчинці не могла. Та я рада, що вона сама у всьму розібралась. Це і читачам допоможе зрозуміти, що будь-яка ситуація має два боки, і потрібно не бути надто впертою.
В Уди є подруга Геллє, з якою вони часто проводять час разом: шпигують за сусідами, роблять уроки, печуть кекси, розмовляють, діляться секретами. Добре, що вони помирились. І не тільки з Геллє, а й з Стіаном – старшим братом Геллє. Бо не розумієш – не значить ненавидиш. Уда спробувала зрозуміти спочатку музику, яку слухає хлопець, а потім і його побачила з зовсім іншого боку. Впевненна, все у неї буде добре.
Нич Т.М. https://tanya-nich.io.ua/s2284428/grontvedt_e._n._privit_ce_ya
Дівчинка Уда дуже енергійна, запальна, завжди любить бути чимось зайнятою, але часто тим чим хоче, а не тим, чим треба. Так урок з математики закінчився не вирішеними прикладами, а записаним в зошит віршем-зізнанням у коханні письменнику, який нещодавно приходив на зустріч до їхньої школи. А ще Уда веде особистий щоденник. Пише туди, коли має час і якісь думки. Я почувала себе тим щоденником, бо була просто спостерігачем, а допомогти нічим дівчинці не могла. Та я рада, що вона сама у всьму розібралась. Це і читачам допоможе зрозуміти, що будь-яка ситуація має два боки, і потрібно не бути надто впертою.
В Уди є подруга Геллє, з якою вони часто проводять час разом: шпигують за сусідами, роблять уроки, печуть кекси, розмовляють, діляться секретами. Добре, що вони помирились. І не тільки з Геллє, а й з Стіаном – старшим братом Геллє. Бо не розумієш – не значить ненавидиш. Уда спробувала зрозуміти спочатку музику, яку слухає хлопець, а потім і його побачила з зовсім іншого боку. Впевненна, все у неї буде добре.
Нич Т.М. https://tanya-nich.io.ua/s2284428/grontvedt_e._n._privit_ce_ya
Трагерюк Олеся
У видавництві «Грані-Т» в українському перекладі Наталі Іваничук побачила світ книга «Привіт, це я! Не покидайте мене».
Нещодавно і мені пощастило познайомитися з нею. Її автором та ілюстратором є норвезька письменниця Ніна Елізабет Грьонтведт. Вона ще зовсім молода (1979 року народження), але надзвичайно цікава і творча особистість. У Великобританії отримала ступінь бакалавра в царині ілюстрування і стала професійним художником. В норвезькому інституті Дитячої книги вивчала дитячу та підліткову літературу і з 2009 року «працює» письменницею. Часто зустрічається із своїми читачами в норвезьких школах, уважно прислухаючись до відгуків своїх читачів, влаштовує презентаційні тури по Норвегії.
«Привіт, це я! Не покидайте мене…» – прекрасно ілюстрована книжка. Кожна сторінка має своє неповторне оформлення у вигляді фрагментів з блокнотиків, записів на плашках скретч-карток, просто шматочків паперу. … Крім того, текст твору написаний різноманітними шрифтами різних розмірів і поданий у формі щоденникових записів на листках із зошитів в лінійку та клітинку. Цікаво, що авторка, будучи шульгою, аби приховати свої вміння професійної художниці й наблизитися до замальовок головної героїні, дванадцятирічної дівчинки Уди, робила їх правою рукою.
Та найголовніше, чим мене зацікавила книга – це захоплюючий сюжет.
На мою думку, він просто насичений різноманітними цікавими пригодами, катавасіями, шпигунськими іграми подружок. Та крім описів розваг, авторка зачіпає і серйозні теми з життя дівчинки(О, як я теж , на жаль, їх розумію!): смерть дідуся, безробіття батька, вплив на достаток сім’ї економічної кризи. Уда знає, що її батька скоротили в період кризи і він шукає роботу, вона також знає, що батько її подруги змушений був переїхати в інше містечко, бо лише там він знайшов роботу. Питання, які порушуються у книжці, універсальні: бійка з найкращим другом, сварка із братом чи сестрою, несприйняття дівчинки іншими дітьми, перше кохання…
Головна героїня Уда Андреа Стокгейм – підліток «з характером», і з величезною кількістю проблем, переживань, страхів, недовіри, сумнівів, перебільшень та фантазування. Вона часто проявляє до близьких злість та агресію, бо сумнівається у своїй потрібності. В душі у неї стільки накипіло, що тендітній «малявці» несила витримувати цей тягар. І тоді вона гірко плаче, виливаючи із слізьми старі й нові образи, непорозуміння, страхи, брехню і зраду. І тоді життя стає знову прекрасне, а всі проблеми, мов вітром здуло. Мені це також знайоме. Уда і я чимось схожі, можливо, вчинками, запальним характером, нетерпимістю… Особливо вражає мене її уміння писати на тому, що є під рукою. А ще її надзвичайне уміння вигадувати нові слова. Її мова так і рясніє підлітковими неологізмами.
Але мені не сподобалося, як вона ображає сестричку, не розуміючи, що вони найрідніші люди у світі. Ця книга мене багато чому навчила: любити своїх друзів, прощати близьким людям, цінувати їх.
Я раджу дівчаткам 10-12 років прочитати цю книгу. Вона допоможе розібратися в складних проблемах підліткового віку. Та й хлопчикам не завадить дізнатись про думки ровесниць. Пригоди Уди та її подружки Геллє не залишать байдужими нікого. Переживаючи з Удою, ви відчуєте що стаєте дорослішими, розуміючи її, зрозумієте себе. Відгукніться на її вітання. Не покиньте її…
https://zl.kiev.ua/vidguk-pro-prochytanu-knygu-niny-elizabet-grontvedt-pryvit-tse-ya-ne-pokydajte-mene/
У видавництві «Грані-Т» в українському перекладі Наталі Іваничук побачила світ книга «Привіт, це я! Не покидайте мене».
Нещодавно і мені пощастило познайомитися з нею. Її автором та ілюстратором є норвезька письменниця Ніна Елізабет Грьонтведт. Вона ще зовсім молода (1979 року народження), але надзвичайно цікава і творча особистість. У Великобританії отримала ступінь бакалавра в царині ілюстрування і стала професійним художником. В норвезькому інституті Дитячої книги вивчала дитячу та підліткову літературу і з 2009 року «працює» письменницею. Часто зустрічається із своїми читачами в норвезьких школах, уважно прислухаючись до відгуків своїх читачів, влаштовує презентаційні тури по Норвегії.
«Привіт, це я! Не покидайте мене…» – прекрасно ілюстрована книжка. Кожна сторінка має своє неповторне оформлення у вигляді фрагментів з блокнотиків, записів на плашках скретч-карток, просто шматочків паперу. … Крім того, текст твору написаний різноманітними шрифтами різних розмірів і поданий у формі щоденникових записів на листках із зошитів в лінійку та клітинку. Цікаво, що авторка, будучи шульгою, аби приховати свої вміння професійної художниці й наблизитися до замальовок головної героїні, дванадцятирічної дівчинки Уди, робила їх правою рукою.
Та найголовніше, чим мене зацікавила книга – це захоплюючий сюжет.
На мою думку, він просто насичений різноманітними цікавими пригодами, катавасіями, шпигунськими іграми подружок. Та крім описів розваг, авторка зачіпає і серйозні теми з життя дівчинки(О, як я теж , на жаль, їх розумію!): смерть дідуся, безробіття батька, вплив на достаток сім’ї економічної кризи. Уда знає, що її батька скоротили в період кризи і він шукає роботу, вона також знає, що батько її подруги змушений був переїхати в інше містечко, бо лише там він знайшов роботу. Питання, які порушуються у книжці, універсальні: бійка з найкращим другом, сварка із братом чи сестрою, несприйняття дівчинки іншими дітьми, перше кохання…
Головна героїня Уда Андреа Стокгейм – підліток «з характером», і з величезною кількістю проблем, переживань, страхів, недовіри, сумнівів, перебільшень та фантазування. Вона часто проявляє до близьких злість та агресію, бо сумнівається у своїй потрібності. В душі у неї стільки накипіло, що тендітній «малявці» несила витримувати цей тягар. І тоді вона гірко плаче, виливаючи із слізьми старі й нові образи, непорозуміння, страхи, брехню і зраду. І тоді життя стає знову прекрасне, а всі проблеми, мов вітром здуло. Мені це також знайоме. Уда і я чимось схожі, можливо, вчинками, запальним характером, нетерпимістю… Особливо вражає мене її уміння писати на тому, що є під рукою. А ще її надзвичайне уміння вигадувати нові слова. Її мова так і рясніє підлітковими неологізмами.
Але мені не сподобалося, як вона ображає сестричку, не розуміючи, що вони найрідніші люди у світі. Ця книга мене багато чому навчила: любити своїх друзів, прощати близьким людям, цінувати їх.
Я раджу дівчаткам 10-12 років прочитати цю книгу. Вона допоможе розібратися в складних проблемах підліткового віку. Та й хлопчикам не завадить дізнатись про думки ровесниць. Пригоди Уди та її подружки Геллє не залишать байдужими нікого. Переживаючи з Удою, ви відчуєте що стаєте дорослішими, розуміючи її, зрозумієте себе. Відгукніться на її вітання. Не покиньте її…
https://zl.kiev.ua/vidguk-pro-prochytanu-knygu-niny-elizabet-grontvedt-pryvit-tse-ya-ne-pokydajte-mene/
"Привіт, це я!" – книжка норвезької письменниці та художниці Ніна Елізабет Грьонтведт, яка вийшла у видавництві Старого Лева у 2017 році. Це роман, який переклала Наталія Іваничук, сюжет захоплюючий. Головною героїнею є дванадцятирічна Уда, яка веде особистий щоденник і записує в ньому всі свої дні. Описує, як почувається, що має виконати, що думає. Усього в дівчини чотири щоденники (тобто чотири частини твору). Життя дівчини неймовірно цікаве – воно сповнене сміхом, радощам, а інколи і сварками. Гелле її найближча подруга. Вони ведуть розслідування, пустують та дуже люблять готувати страви. Майже кожного тижня вони збираються у когось вдома і починають фантазувати. Найбільше люблять пекти кекси. Уда страшенно не любили брата Геліс тому, що він слухав старі пісні і був відлюдькуватий. але в кінці вони товаришують і закохуються один в одного.
http://kluedu.if.ua/index.php/en/zhyttya-sela/ustanovy/biblioteka/2604-vidhuk-na-knyzhku-pryvit-tse-ia
http://kluedu.if.ua/index.php/en/zhyttya-sela/ustanovy/biblioteka/2604-vidhuk-na-knyzhku-pryvit-tse-ia
Книга «Привіт, це я» адресована у першу чергу дівчатам підліткового віку. Вона має вигляд особистого щоденника дванадцятирічної норвезької дівчини Уди. Перехідний вік змусив її дратуватися та бути незадоволеною собою, поведінкою батьків та друзів. Уда багато часу розмірковує над питаннями, які не може нікому задати. Тому починає вести щоденник, який замикається на ключ. Аркуші його покриваються своєрідними малюнками та історіями з життя Уди: сумними, занадто нервовими, просто життєвими та дуже часто кумедними. Як, наприклад, про перший поцілунок. Ця книга вже здобула декілька літературних нагород та знайшла вдячних читачів у багатьох країнах. Можливо вона допоможе вам, чи вашій дитині, відшукати себе та надійні основи у житті, яке починає ставати на «дорослі» рейки.
Перша книжка з серії норвезької письменниці та художниці Ніни Е. Грьонтведт. Знайомтеся, це Уда. Їй дуже кортить розповісти вам про все на світі – про себе, про батьків і сестричку Ерле, про найкращу подругу Геллє і її брата-телепня Стіана. Але таке не будеш розбалакувати першому стрічному. Тому Уда пише все це у щоденнику, який надійно замикає на ключик і який стане її єдиною розрадою, коли життя полетить шкереберть, а світ здаватиметься ворожим. Що робити, коли на душі так мулько і здається, що ніхто тебе не любить? І чи зможе Уда зрозуміти, що часто між любов’ю та ненавистю пролягає тонка межа?
Знайомтеся, це Уда. Їй дуже кортить розповісти вам про все на світі – про себе, про батьків і сестричку Ерле, про найкращу подругу Геллє і її брата-телепня Стіана. Але таке не будеш розбалакувати першому стрічному. Тому Уда пише все це у щоденнику, який надійно замикає на ключик і який стане її єдиною розрадою, коли життя полетить шкереберть, а світ здаватиметься ворожим. Що робити, коли на душі так мулько і здається, що ніхто тебе не любить? І чи зможе Уда зрозуміти, що часто між любов’ю та ненавистю пролягає тонка межа? Книга не про життєві проблеми підлітка - просто кажу це одразу. Це досить таки дитяча історія, місцями дуже смішна й весела. Головна героїня радує своєю "підлітковою" поведінкою - часто не хоче йти в школу, любить гуляти та займатися не дуже корисними справами. Хоча в школі на вихідні задають написати ТІЛЬКИ вірш - і все. Хотіла б я вчитися в такій школі. З мінусів: дуже довго читається. Книга написана в формі щоденника. Здавалося б, що прочитається швидко, але ні. Рекомендую читати цю книжку під настрій: почитав декілька сторінок, набридло - залиши. Не ставте собі за ціль прочитати її за день, бо потім будете картати себе за невиконану справу. Ну, це принаймні моя думка. Наступні частини: "Абсолютно нецілована", "Суперліто" та "Happy End, попри все?.."
Перша книжка з серії норвезької письменниці та художниці Ніни Е. Грьонтведт. Знайомтеся, це Уда. Їй дуже кортить розповісти вам про все на світі – про себе, про батьків і сестричку Ерле, про найкращу подругу Геллє і її брата-телепня Стіана. Але таке не будеш розбалакувати першому стрічному. Тому Уда пише все це у щоденнику, який надійно замикає на ключик і який стане її єдиною розрадою, коли життя полетить шкереберть, а світ здаватиметься ворожим. Що робити, коли на душі так мулько і здається, що ніхто тебе не любить? І чи зможе Уда зрозуміти, що часто між любов’ю та ненавистю пролягає тонка межа?
Знайомтеся, це Уда. Їй дуже кортить розповісти вам про все на світі – про себе, про батьків і сестричку Ерле, про найкращу подругу Геллє і її брата-телепня Стіана. Але таке не будеш розбалакувати першому стрічному. Тому Уда пише все це у щоденнику, який надійно замикає на ключик і який стане її єдиною розрадою, коли життя полетить шкереберть, а світ здаватиметься ворожим. Що робити, коли на душі так мулько і здається, що ніхто тебе не любить? І чи зможе Уда зрозуміти, що часто між любов’ю та ненавистю пролягає тонка межа? Книга не про життєві проблеми підлітка - просто кажу це одразу. Це досить таки дитяча історія, місцями дуже смішна й весела. Головна героїня радує своєю "підлітковою" поведінкою - часто не хоче йти в школу, любить гуляти та займатися не дуже корисними справами. Хоча в школі на вихідні задають написати ТІЛЬКИ вірш - і все. Хотіла б я вчитися в такій школі. З мінусів: дуже довго читається. Книга написана в формі щоденника. Здавалося б, що прочитається швидко, але ні. Рекомендую читати цю книжку під настрій: почитав декілька сторінок, набридло - залиши. Не ставте собі за ціль прочитати її за день, бо потім будете картати себе за невиконану справу. Ну, це принаймні моя думка. Наступні частини: "Абсолютно нецілована", "Суперліто" та "Happy End, попри все?.."
Усім привіт! Хочу познайомити вас із дівчиною Удою. Вона дуже хоче розповісти усе про себе, про батьків та про молодшу сестру Ерле (іноді вона називає її Ерлендом, на що маленька дуже злиться), про найкращу подругу Геллє і її брата-телепня Стіана. Усе це вона записує у свій щоденник, який надійно замикає на ключик. Уда і Геллє увесь час знущаються над Стіаном. Хлопець не подобається героїні усім! Він слухає жахливу музику (групу "Dum Dum Boys"), постійно вчить уроки і взагалі він жахливий. Та одного разу Уда перейшла всі межі і жахливо повела себе зі Стіаном. Через це дружба із Геллє пішла шкереберть. Зможе Уда знайти нову подругу, чи повернути стару? Чи зможе вона вибратися із тієї жахливої халепи, у яку потрапила? Чи зможе Уда зрозуміти, що часто між любов'ю та ненавистю пролягає тонка межа? Коли я читала цю книгу, я реально відчувала купу емоцій. Спочатку все було ніби ОК, але потім я побачила, яка ця дівчина жахлива. Вона знущалась над Стіаном, над Ерле (в мене є брат і виявляється іноді я також з ним погано поводжуся. Але я зрозуміла свою помилку і більше не буду) і весь час всі були в усьому винні, усі окрім неї. Я навіть не хотіла продовжувати читати, але все ж таки було цікаво. Потім вони поїхали на вакації до Бабусі і саме там дівчина дуже змінилася і зрозуміла, якою поганою вона була. Я дуже рада, що Уда все ж стала краще. І я неодмінно буду читати продовження!!! P.S. дуже-е-е гарне оформлення! Зроблено ніби реальний щоденник і цим ще більше притягує. А ще є багато чудових вставочок - картинок, карикатур) Ви читали цю серію? Чи сподобалось вам?
Це книжка, чи то пак особистий щоденник, Уди Андреї Стоккгейм. Вона - звичайна дівчинка з Норвегії????????, що має найкращу подругу та молодшу сестричку. І ставлення до них у неї кардинально відрізняється. До своєї найкращої подруги, Геллє, вона ставиться щонайкраще. Ще б пак, до такої подруги всі б ставилися прекрасно. Геллє - дуже терпляча, замість того, щоб лютувати, вона подумки лічить до десяти ( Уда вважає, що їй цілком можна ходити в її клас, тому що Геллє насправді на рік молодша). А ось до своєї сестрички, Ерле (яку вона, дразнячи називає Ерлендом, на що та дуже злиться) ставлення трішки зневажливе, вважаючи її надто дитячою (ану признавайтеся, хто з вас вважав своїх менших братів/сестер такими ж?) Та є ще одна людина, яка також бісить Уду. Це старший брат її найкращі подружки Геллє, - Стівен. І ось, в суперечках з ним вона перетнула межу… І все, дружба з Геллє рухнула. Чи вдасться Уді перемоги себе, та вибачитися? Чи все ж таки гордість переможе? І чи зможе Уда знайти нову подружку, після сварки з Геллє? Книга завоювала мою прихильність своєю простотою і щирістю. Вона справді схоже на особистий щоденник якоїсь дівчинки, і саме цим вона захоплює серця читачів. Чесно кажучи, хочеться запитати у письменниці, чи вона не вкрала щоденник у якоїсь дівчинки? Чи може це її особистий щоденник, з тих часів, коли вона була маленькою? Хтозна… До речі, цікавий факт. Один персонаж існує насправді. Це Арне Свінґен, письменник - він погодився стати персонажем книги. Рекомендації для читання: для середнього шкільного віку ( хоча я думаю, що підійде і для молодшого)
Привітики !!! Сьогодні я маю для тебе серію найулюбленіших книжок для підлітків !!! «Привіт це я» - про 12 річну дівчинку Уду, яка розповідає нам про усі свої пригоди, переживання та надії. Цікаві і смішні малюнки, безліч веселих моментів, справжня дружба, сімейні пригоди і звісно ж перший поцілунок - все це ти знайдеш в цих книжках. Вона дуже швидко і легко читається, наприклад я прочитала всі 4 книжки за 1 місяць. Ця тетралогія написана у формі щоденника, вона сучасно оформлена й адаптована для підлітків Мені дуже сподобалася !!! Однозначно раджу всім !!
Привіт, це я! Смішна, невгамовна, вперта, щира фантазерка. В мене сіро-блакитні очі і неслухняне каштанове волосся. Маю найкращу подругу Геллє і молодшу сестричку Ерле, з якою завжди сперечаюсь. Тато, мама, золота рибка Ейстейн також присутні в моєму житті. А ще в ньому є найсекретніший, найтаємничіший, найвідвертіший щоденник. Так написала б про себе сама Уда. Енергійна, емоційна, часом нестерпна, але дуже талановита – такий опис більш схожий на правду. Книжка, написана від імені маленької Уди, справді схожа на щоденник. З кумедними малюнками, написаними прописом рядками, кресленнями і сердечками-зірочками. Зворушливий і дууже відвертий, він схожий на свою хазяйку-фантазерку. Адже Уда – дівчинка непроста. Вона письменниця, тому все, що трапляється з нею, вона не просто записує, а робить це з прямолінійною філігранною майстерністю. У формі казок, оповідань і навіть віршів. Дістається всім – мамі, любительці фарбуватися і складати списки, татові – шеф-кухарю-аматору, з легкої руки якого вся родина загодована домашніми спагетті, сестричці, яка нібито зумисне дратує Уду. А ще – одному цікавому хлопцю, визначитись з почуттями до якого Уді вкрай складно. Адже він не тільки ботан і заучка, але і старший брат улюбленої подруги. Тому бачаться вони регулярно, а градус їх зустрічей змінюється від задиркуватих бійок до раптових симпатій. Удин щоденник повний веселих пригод, списків, листів і фантазій. В ньому вона вчиться і помиляється, ображає і ображається, задає собі складні прямі питання, росте і змінюється. Дізнається, як нестерпно втрачати близьку людину, як важко вимовити слова вибачення і яке невимовне щастя ці слова нарешті витягти з себе. Дівчатам від 8-9 і до безкінечності. Щоб не забувати, що щирість і прямолінійність – можливо не найпопулярніша валюта, але курс має незмінно високий.
Знайомтеся, це Уда. Їй дуже кортить розповісти вам про все на світі – про себе, про батьків і сестричку Ерле, про найкращу подругу Геллє і її брата-телепня Стіана. Але таке не будеш розбалакувати першому стрічному. Тому Уда пише все це у щоденнику, який надійно замикає на ключик і який стане її єдиною розрадою, коли життя полетить шкереберть, а світ здаватиметься ворожим. Що робити, коли на душі так мулько і здається, що ніхто тебе не любить? І чи зможе Уда зрозуміти, що часто між любов’ю та ненавистю пролягає тонка межа? І так, хочу розповісти вам трохи про Уду) Мені здалося, що вона на свій вік не виглядає(її емоції, почуття, роздуми та дії) Ужа завжди потрапляла у незручні ситуації, але вони були дуже смішними Дуже класно, що книга написана у форматі щоденника. І читаючи ці записи, було теж дуже смішно. Усі ж ми колись мали свій щоденник і писали туди усе підряд, а потім з часом перечитували і сміялись до втрати пульсу Мені дуже сподобалась ця книга, хоч вона трохи дитяча, тому моя оцінка 10/10 Читали???
Ми рекомендуємо цю книгу не тільки дітям шкільного віку, а й дорослим. Адже так приємно, занурившись в читання, на хвилину відірватися і згадати, а як було у тебе в дитинстві.
Книжчин дім запрошує читати та отримувати задоволення від читання!
