“Винятки із правил” Саші Грищенко – три історії про тих, хто ступає в дорослість. Про випробування розчаруваннями, поразками і перемогами. Їхні герої живуть у спокусах пізнати все, не думаючи про наслідки. Історії Саші – про спроби зробити винятки правилом життя.
У героїв повістей та оповідання різні історії, але вони багато в чому подібні, бо — юні. Живуть емоціями. Прагнуть справжності. Шукаючи дружбу, наражаються на підступність. Іноді безголово відриваються. Як уміють б’ються за себе і знаходять себе. У них свій вимір праведного і грішного. І так живуть.
Три історії про тих, хто ступає в дорослість. Про випробування розчаруваннями, поразками і  перемогами. Їхні герої живуть у спокусах пізнати все, не думаючи про наслідки. Ще не вміють дати лад своїм бажанням й опиняються перед викликами, які примушують жахнутися. Пробують багато, ризикуючи собою. Юність — пора вибору: яким бути і яким дозволити комусь бути з тобою. Хтось уперто продирається крізь складнощі до себе справжнього, а хтось утоптує себе в болото на узбіччях. Дві повісті й оповідання про дуже непрості долі. Про безоглядне кохання і гру в закоханість. Про жертовність і патологічну корисливість. Справжню жіночість, яка прокидається в юній душі, і незграбну стервозність фальшивих натурок. Про пацанячі блуди і чоловічі вчинки.
Три історії про долі. Складні. Іноді — незбагненні. Про ідеали й ідолів. Про спроби зробити винятки правилом життя. І про голос вічності, що озивається як материнський інстинкт.
Три історії про життя на грані. Про пошук сонця в темряві.

Саша Грищенко: «Не хочу, щоб мене ототожнювали з героями моїх повістей».

 «Винятки із правил» – книжка про різні досвіди. Не тільки мої, а й тих, за ким спостерігала. Слухала, розглядала, допитувалась чи просто перебувала поруч. Тому в тексті є щось із життя мого чи моїх знайомих, випадкових перехожих і тих, хто не приховував телефонних розмов у кав’ярнях. Сподіваюся, що три історії, з яких складається книжка будуть близькими кожному юнакові або дівчині, які пробують на смак доросле життя.

Мої герої часто сняться. Інколи прокидаюся рано-вранці з таким ясним баченням тексту, фрагментом опису чи діалогу, що швиденько хочеться все записати. Дуже цікаві і дивні відчуття, дуже інтимні. Переконана, що сни – наші зв’язки зі світом. Невидимі, підсвідомі. Сниться те, про що переживаєш, сприймаєш, відчуваєш, думаєш.

Перша повість у книжці має назву «Помилилася ідолом». Про Нього. Молодого, амбітного, закоханого. Він – підліток середнього зросту, товаришує переважно з айфоном. А ще у повісті – про дівчат, під якими гнуться столи від ваги гарячого тіла. В цій історії і таємне кохання на гімназійному подвір’ї, і заборонені розваги в нічних клубах, і про те, яким жорстоким буває світ. Прототипом героя повісті став мій знайомий, відкривати ім’я якого не треба. Мають же бути якісь таємниці! Скажу лише, що про такого хлопця в якийсь момент мріє кожна дівчина. «Badboy», яким він тільки може бути.

«Ігри у стервочок» – друга повість, де головна героїня – Вона. Ще юна, гонорова, з характером. Неймовірно вродлива. Її випробовує перше кохання. Обставини, з якими їй потрібно впоратися – зовсім недитячі. Це збірний образ. Подруги за чашкою чаю чи кави регулярно підкидали мені свої життєві історії, не підозрюючи, що слухаю їх не просто як подруга, а й як літератор. «Ігри у стервочок» – мій мікс дівочих досвідів, якими діляться тільки з близькими.

«Дві жінки змінили мене» – цим оповіданням завершується книжка. Спершу воно мало назву «Боєць», бо головний герой – хлопець-боксер. Багато в ньому – від мого тренера з боксу. Філософія боротьби, налаштованість на перемогу – те, що перейняла від нього і чим наділила свого персонажа. За сюжетом дві жінки змінюють його характер і допомагають зійти на п’єдестал.

Книжка «Винятки із правил» – виклик для мене. Хотілося, щоб три різні історії, гармонійно вжилися під однією обкладинкою. Вдалося чи ні – судити читачам. Єдине, не хочу, щоб мене ототожнювали з героями. Наші переживання схожі, але я – це я, а вони – персонажі, в яких вселяю життя.
https://chytay-ua.com/blog.php?id=737

Уривок із книжки “Винятки із правил”


“Вечір, тим не менше, обіцяв бути класним. Кілька келихів червоного сухого остаточно розслабили мене й підняли настрій.
— Може, познайомиш?
Його голос, мов лезом, різонув мої ноги. Вони затремтіли. Холодний і водночас ніжний, з легеньким відтінком насмішки й задоволення. Сьогодні він на коні. Дівчатам, схоже, взагалі перехопило дух, лише очі вмовляли «познайом, познайом». Мозок намагався вигнати алкоголь, зібрати залишки світлих думок до купи й прийняти правильне рішення.

— На хвилиночку, — різко показала рукою на двері. Мовляв, давай вийдемо і поговоримо.
Але він незворушно стояв позаду й чекав хоч якогось розвитку подій. Допомогу залу можна або хоча б дзвінок другу? Добре, головне тримати себе в руках. Бажано, своїх, а не його.

— Перепрошую… на хвилиночку… поговоримо, — рвучко підвелася зі свого крісла.
Дівчата принишкли. Я вийшла на вулицю. Там уже добряче господарював вітер. Легка сукня проти його влади була безсила.
— Візьми, не мерзни, — він спробував накинути мені на плечі свій піджак.
— Не треба. Обійдуся якось. Це хвилинна розмова.
— Ну, слухаю.
— Ти випадково знайшов мій гаманець, через тебе я запізнилася на іспит, мама ледве не посивіла, а півкласу тепер дивиться в мій бік не те що скоса, а відверто тикає пальцями, і зараз ти сидиш у схожому на генделик ресторанчику, які, за всіма ознаками, зазвичай обходиш десятим боком. Дістали мене ці кляті випадковості!
— Я знаю, де ти вчишся, живеш, із ким дружиш, спілкуєшся і кого ненавидиш. А ти ще й досі думаєш, що це все випадково?
— Ні, тепер я думаю, що ти маніяк.
— Геніально!
— Сподіваюся, це наша остання зустріч.
— Сподівайся.

Видно було, що його розпирала злість. Адреналін пульсував біля скронь, а долоні стислися в кулаки. Але намагався стримуватись і говорити спокійним тоном.
— Слухай, а доки ти будеш приндитися. Давай в кіно принаймні сходимо, чи де там зараз молодь тусується.
— Іди до біса. У мене скоро випускний. Я маю готуватися, — випалила”.
If a building becomes architecture, then it is art
Алевтіна Шавлач про збірку оповідань для янґ-едалт «Винятки з правил» Саші Грищенко

Я оформляла палітурку для збірки оповідань під інтригуючою назвою «Винятки із правил». Авторка – юна студентка Саша Грищенко. Мене важко назвати шанувальницею юнацької літератури, але оповідання Саші – це передусім гарний стиль викладу. Я з тих читачів, для яких це важливіше за сюжет. Саме красива, виняткова структура тексту визначає талант автора.

Крім того, талановито написана книга незмінно цікава. Яскраві впізнаванні образи, чуттєвість інтонацій, захопливі обставини – ознаки хорошої літератури. У «Винятках із правил» усе це є. Книжка орієнтована на конкретну цільову аудиторію, але це радше плюс – Сашині історії не залишать байдужими всіх, хто вростає в доросле життя. Впевнено рекомендую цю книгу до прочитання.

“Книга, що допомогла згадати свої 15-17 років, але залишилась незрозумілою. Чому? Бо в сучасних підлітків, виявляється, зовсім інші проблеми: роман із старшим партнером (з усіма наслідками таких стосунків), наркотики, насильство, зрада… Куди поділись старі добрі теми, як “батьки і діти”? Хіба це вже не актуально?
Шкода, але співпереживати головним героям я не змогла. І не через вік, а через величезну різницю в світогляді і способі життя; бо моєю головною проблемою в їхньому віці була самореалізація, пошук місця в житті і вибір професії. І аж ніяк не пошук чергової дози як спосіб втекти від надуманої проблеми”.

У героїв повістей та оповідання різні історії, але вони багато в чому подібні, бо – юні. Живуть емоціями. Прагнуть справжності. Шукаючи дружбу, наражаються на підступність. Іноді безголово відриваються. Як уміють б’ються за себе і знаходять себе. У них свій вимір праведного і грішного. І так живуть. Для тих, хто справді має проблеми з сім’єю, краще не читати цю книгу. Можете впасти в глибоку депресію. Хоча, може, розділите своє горе з головними героями. Як на мене, ці твори написані для тих підлітків, що не скаржаться на своє життя. Можливо, і захлинаються в боргах з навчання, або ж, одного разу, посварилися з батьками. Вважають, що їм складно та, якнайшвидше бажають вирости. Але, насправді, живуть щасливо. Мають мету й прагнуть до неї. Прочитавши цю книгу будуть тільки радіти, що не схожі на її персонажів. Помилилася ідолом 8/10 Повість про кохання, що здається щасливим та пристрасним – та, звісно, за нього треба платити. Платити собою. Своїм здоровим глуздом, терплячістю та витримкою. Головний герой – Bad Boy, про якого мріє кожна дівчина, але, який, сам того не підозрюючи, ламає їхні серця на друзки. Ігри у стервочок 7/10 Кохання в цій повісті – це світ, у який занурюєшся тільки для того, щоб утекти від реального світу та усіх проблем. Це насолода, яка дуже повільно вбиває кожну світлу часточку душі. Дві жінки змінили мене 8/10 Якщо коротко – це оповідання вчить, що не завжди щастя в любові. Вона буде тільки віддаляти від усього змісту життя, і, якщо, ти це зрозумієш, вчасно схаменешся, то зможеш подолати всі страхи й досягти своєї цілі.

Книга складається із трьох повістей, і якщо бути відвертою, то лише перша мені запала в душу. Інші дві були цікавими, але такі, що не запам'ятовуються, а просто хороші для прочитання.. Так от, перша повість: "Помилилася ідолом" - історія кохання. Про те, як жінка може відчувати небезпеку яка її чекає, що є та інтуїція, яка каже, що ця людина тобі не треба, але серце бере гору і засліплює очі, коли той мужчина так красиво добивається, робить усе для тебе, падає у твоїх ніг. Але, чи готовий чоловік, який звик до жіночої уваги, залишитися із однією, покинути той гамір, вечірки і стати просто сім'янином? Чи зможе він не упустити свій шанс, чи втратить все найдорожче, що міг отримати? Не розповідатиму, читайте, тому що це цікаво і так близько жіночому серцю..
Три історії про тих, хто ступає в дорослість. Про випробування розчаруваннями, поразками і перемогами. Їхні герої живуть у спокусах пізнати все, не думаючи про наслідки. Ще не вміють дати лад своїм бажанням й опиняються перед викликами, які примушують жахнутися. Пробують багато, ризикуючи собою. Юність — пора вибору: яким бути і яким дозволити комусь бути з тобою. Хтось уперто продирається крізь складнощі до себе справжнього, а хтось утоптує себе в болото на узбіччях. Дві повісті й оповідання про дуже непрості долі. Про безоглядне кохання і гру в закоханість. Про жертовність і патологічну корисливість. Справжню жіночість, яка прокидається в юній душі, і незграбну стервозність фальшивих натурок. Про пацанячі блуди і чоловічі вчинки. Три історії про долі. Складні. Іноді — незбагненні. Про ідеали й ідолів. Про спроби зробити винятки правилом життя. І про голос вічності, що озивається як материнський інстинкт. Три історії про життя на грані. Про пошук сонця в темряві.
Про випробування розчаруваннями, поразками і перемогами. Їхні герої живуть у спокусах пізнати все, не думаючи про наслідки. Ще не вміють дати лад своїм бажанням й опиняються перед викликами, які примушують жахнутися. Пробують багато, ризикуючи собою. Юність — пора вибору: яким бути і яким дозволити комусь бути з тобою. Хтось уперто продирається крізь складнощі до себе справжнього, а хтось утоптує себе в болото на узбіччях. Дві повісті й оповідання про дуже непрості долі. Про безоглядне кохання і гру в закоханість. Про жертовність і патологічну корисливість. Справжню жіночість, яка прокидається в юній душі, і незграбну стервозність фальшивих натурок. Про пацанячі блуди і чоловічі вчинки. Три історії про долі. Складні. Іноді — незбагненні. Про ідеали й ідолів. Про спроби зробити винятки правилом життя. І про голос вічності, що озивається як материнський інстинкт. Три історії про життя на грані. Про пошук сонця в темряві. Моя думка ~ Ця книга складається з 3 історій різних людей , чиї долі дуже схожі. Перша розповідь "Помилилася ідолом" мені сподобалась, розчулила. Я навіть закрила очі на те, що ця книга коштувала майже 90 гривень. Вона надзвичайно маленька і шрифт доволі великий, тому 90 гривень це занадто!( хоч мені вдалось купити за її за 70 з хвостиком, бо була Чорна П'ятниця) Отже повернемось до самої книги, перша історія юної дівчини Олександри мені дуже сподобалась, думала що так буде й далі. Дві інші історії це фіаско, я була як в тумані. Чи то я так читала уважно , чи то текст такий цікавий. Отже , можу поставити тільки 4 з десяти , за першу розповідь , тому що вона мені справді сподобалась. Все, я не можу сказати більшого. Я дуже розчарувалась. Ви читали цю книгу? Якщо так, то як вам?
Три історії про долі. Складні. Іноді — незбагненні. Про ідеали й ідолів. Про спроби зробити винятки правилом життя. І про голос вічності, що озивається як материнський інстинкт. Три історії про життя на грані. Про пошук сонця в темряві.

Книжчин дім запрошує читати та отримувати задоволення від читання! 
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website